Український військовий Тарас Сухенюк втратив на війні кохану Юлію Шевченко. Пара познайомилася на війні та планувала одружитися, проте життя Юлії забрали окупанти.
Про це пише 24 канал, посилаючись на “Главком”
Юлія, яка народилася у Києві, була співробітницею Національного агентства із запобігання корупції. У 2022 році дівчина закінчила Харківський національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого.
До повномасштабного вторгнення Юлія працювала у НАЗК
У тому ж році вона стала аспіранткою кафедри кримінального права та приєдналася до НАЗК. Юлія працювала в управлінні проведення обов’язкових перевірок.
Мою кохану багато хто хотів бачити у себе на роботі, адже вона справді була фахівцем своєї справи. Як вона раділа, коли її справи вигравали в судах. Колеги розповідали, що тоді вона з усмішкою вривалася в кабінет і кричала: “Ура!” Кохана була справжньою борчинею за справедливість, – розповів Тарас.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії Юлія займалася волонтерством. Згодом вона вирішила вступити до лав української армії. Потай від мами вона пішла у військкомат й стала військовослужбовицею 47 окремої механізованої бригади “Магура”.
Юлія була заступницею командира з морально-психологічного забезпечення.
“Вона була справжнім патріотом і не змогла сидіти вдома, коли всі решта воюють, тож вирішила піти у військкомат, потайки від її мами. З першого разу її не взяли й вона шукала шляхи як можна потрапити в ЗСУ. Коли почалась формуватись 47 бригада, вона пройшла співбесіду і їй допомогли. Мамі вона сказала “йду в похід”, – згадав наречений.
Кохані познайомилися на війні
Тарас і Юлія познайомилася на війні, вони планували весілля і мріяли про сім’ю та дітей, але не встигли. Тарас Сухенюк перебував на місці авіаудару окупантів по позиціях ЗСУ. Він разом із рятувальниками шукав Юлію у завалах і до останнього вірив у те, що його кохана виживе.
Тарас одягнув Юлії обручку у Володимирському кафедральному соборі Києва, де її відспівували. Разом із мамою Юлії Тамарою вони купили дівчині на похорон весільну сукню.
Наречений одягав ту саму каблучку на маленький холодний палець, цілував його, прощаючись назавжди. І в храмі, в якому вони мали вінчатися, коханню всього його життя співали “Вічну пам’ять”, – пише видання.
Військовий розповів, що у його нареченої було багато захоплень та талантів. Зокрема, вона писала вірші, грала на гітарі, вишивала бісером, малювала картини, навчалася грати на губній гармошці та любила походи в гори.
Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини
