На звільнених територіях сморід від покинутих тіл ворогів і запеклі бої: росіяни намагаються повернутись

916

Інтенсивні стрілецькі бої тепер точаться південніше Макарівки та на південний захід від Сторожевого, тут дуже часто падає “Град”.

На Волноваському напрямку, який ближче до Запоріжжя, тривають запеклі бої. За допомогою авіації і партнерської техніки бійці звільняють населені пункти, про це йдеться в ТСН.

Українські винищувачі працюють з надмалих висот з дистанції. Пілоти Міг-29 цілять по позиціях окупантів північніше тимчасово загарбаних росіянами Старомайорського з Урожайним. На землі водночас на цій ділянці працює українська морська піхота.
Щільним вогнем зі 120 міномета вони з дистанції прикривають побратимів: передову групу 137 окремого батальйону морської піхоти. Там де наші воїни йдуть вперед, з власного досвіду твердить “Михайлович”, нині, напевне, найнебезпечніша робота у світі. “Я був в піхоті! Тому я знаю, шо таке в піхоті, і що таке в мінометі. Хлопцям там тяжче. На штурмі хлопцям там тяжче. Ну, не то що трошки, там … це піхота”, – каже “Михайлович”.
Інтенсивні стрілецькі бої тепер точаться південніше Макарівки та на південний захід від Сторожевого, тут дуже часто падає “Град”. “Це не один десяток, не два, не три, й не чотири. Рахунок йде на сотні! Вони огризаються. Наші стволкою-реактивкою працюють, а вони огризаються, здебільшого, реактивною артилерією”, – розповідає  військовослужбовець-мінометник 137 ОБМП “Ніксон”.

Українське селище Сторожеве нині українське, тут точилися дуже запеклі бої. Ще від 11 червня тут майорить український прапор, але росіяни і дотепер не полишають спроб відбити селище в українського війська. “Це наше село, ми його вже звільнили. Але ворог все ж не хоче втрачати свої позиції і він всіляко намагається заново зайти в це село”, – каже боєць “Кошмар”.

На відстань стрілецького вогню морпіхи 35-ої окремої бригади ворогів вже не підпускають. Натомість важкими снарядами окупанти гатять беззупину з дистанції. “Кожні хвилин 10-15 прилітає “Град”. Або виїжджає відпрацьовує танк з того боку, з боку Старомайорського”, – розповідають бійці.

Щоразу надвечір тут ще й повітряна тривога. “Тільки вечоріє, вночі… Гелікоптери працюють, НУРСи – все що завгодно”, – розповідає військовослужбовець-мінометник 137 ОБМП “Ніксон”.

І у Сторожевому, й у сусідньому Нескучному, що його першим звільнили українські військові на Времівському виступі, геть не залишилося місцевих цивільних. Село Нескучне, там взагалі нікого не було з місцевих. Ті, шо були з місцевих – залишались, чекали кац*в, вони пішли з кац*ми. А так, взагалі нікого не було. Тут, теж мені здається … Кури бігають, все бігає. Хто тут і жив, так вони пішли з каца**и, або їх примусово евакуювали, або вони самі пішли, по своїй волі”, – розповідає “Кошмар”.

Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини