У Путивлі Сумської області прямо на порозі лікарні померла 63-річна жінка. Вона два тижні хворіла, однак ПЛР-тест їй зробили буквально перед смертю. Друзі звинувачують у недбалості сімейну лікарку. Однак медикиня запевняє, що причин підозрювати щось серйозне не було. А коли жінці стало зовсім зле, то вона не змогла викликати ні швидку, ні знайти місце в лікарні – їй всюди відмовили через брак місць у реанімації.
Про це пише OBOZREVATEL.
Знайомі вважають, що винна лікарка
У середу, 18 листопада, на порозі Путивльської центральної районної лікарні померла 63-річна Любов Юрченко. Вона прийшла туди, щоб її госпіталізували, проте лягти в лікарню просто не встигла.
“Вона тільки закричала, впала і померла. Не стало моєї близької людини, я ще не можу осмислити цього”, – плаче кума жінки Ольга Бордакова.
Вона розповідає, що Любов Павлівна приблизно два тижні хворіла. “Я їй зателефонувала, вона мені каже, що почувається зле, у неї температура 39. Однак таких симптомів, як відсутність нюху, в неї не було, не було ломоти в тілі. Але вона весь час скаржилася на слабкість. Я її запитувала, чому ж тебе не направлять на ПЛР-тест? Виявляється, не було показань для нього. Вона спостерігалася в приватної сімейної лікарки Алли Чижик, з нею було укладено декларацію. Потім їй начебто ПЛР-тест зробили, але в понеділок, коли вона прийшла, результати загубили”, – каже Бордакова.
За словами родички, в середу, 18 листопада, Любові Юрченко мали також провести і КТ. “Вона сама вже зателефонувала і записалася на КТ, але там сказали приходити тільки через сім днів, як раз у середу, коли вона й померла”, – продовжує Бордакова.
Ще одна знайома Юрченко Світлана Шаповалова обурилася в соцмережах. “Це кричущий безпрецедентний випадок, у голові не вкладається. Знаю особисто померлу жінку і ходіння по муках до горе-лікарки. Хвора благала про направлення на ПЛР-тест, і він дійсно в понеділок був узятий, але таємниче зник. Сьогодні, бачачи, що пацієнтка ледве жива, сатурація впала, їй все ж взяли тест на місці, прокапали, дали направлення на госпіталізацію і випровадили. Ніхто не шукав їй місце на госпіталізацію ні раніше, ні того дня. Чому ні в понеділок, ні сьогодні їй не викликала швидку сімейна лікарка на госпіталізацію, а виштовхнула додому? Чому за два тижні лікарка, закриваючи один лікарняний і відкриваючи другий, не поставила собі питання, а може бронхіт уже б мав пройти”, – пише Шаповалова.
“Ми і з сатурацією 30 залишаємо вдома”
Правда, у сімейної лікарки Алли Чижик трохи інша версія того, що сталося. За її словами, швидка приїхати відмовилася, тому що везти пацієнтку, у якої не підтверджено коронавірус, було нікуди.
А сама сімейна лікарка довго намагалася знайти для пацієнтки місце в лікарні, але так і не змогла.
“Це пацієнтка з хронічним бронхітом. Вона лікувалася в мене у березні та ось зараз. До середи в неї стан був стабільний, сатурація була 94%, це не такий уже низький показник. А ось у середу, 18 листопада, вона прийшла до мене із сатурацією 31%, тут вона посиділа, показник піднявся до 50%. Звичайно, я почала шукати для неї місце в лікарні. Зателефонувала у швидку, але мені відмовили! Я говорю, у пацієнтки сатурація 20, а мені відповідають, що і з показником 30 вони вдома залишають. Сказали, що везти нікуди. Вони приїдуть, якщо я знайду їй місце в лікарні. Звичайно, я стала телефонувати в лікарні, але всюди відмова, місць немає. Я вже телефонувала в медустанови і в Конотоп, і в Суми, і в Білопілля, просила своїх знайомих лікарів. У двох лікарнях у Сумах мені сказали, що вони для таких пацієнтів просто не пристосовані. У Конотопі та Білопіллі – все зайнято”, – пояснила нам ситуацію лікарка Алла Чижик.
Тест зробили тільки через два тижні, коли стало зовсім зле
Що стосується нібито загубленого тесту, то Чижик запевняє, що це не так. “Ну це треба бути зовсім уже, щоб тест загубити. Ми в понеділок хотіли взяти ПЛР-тест. Але його в Суми в лабораторію відвозить спеціальна мобільна бригада. Я їм зателефонувала, вони мені сказали, що поїдуть до Сум уже в середу. Який сенс брати матеріал і тримати його 48 годин? Тому я запросила пацієнтку прийти вже в середу на ПЛР-тест. І він був узятий, зараз матеріали перебувають в обласній лабораторії, результатів поки немає”, – каже сімейна лікарка.
У середу, не знайшовши місце в лікарні для Любові Юрченко, сімейна лікарка все-таки підготувала всі документи для госпіталізації і виписала електронне направлення.
“Жінка вийшла за двері і кудись пішла, я її не виганяла. Я зателефонувала її рідним, сказала, що вона в такому стані, що я все одно ще буду шукати для неї місце в лікарні. Вона, виявляється, поїхала до Глухова, потім у лікарню ту. І вже звідти зателефонувала мені та попросила ще одне направлення на рентген. Не знаю, навіщо, недавно ми робили його, і він показав тільки бронхіт. Потрібно робити КТ, але раз вона так хоче, я виписала їй електронне направлення, СМС-повідомлення повинно було їй прийти на телефон. А вже через годину мені зателефонувала головна лікарка лікарні Путивльської ЦРЛ і повідомила, що пацієнтка померла”, – каже сімейна лікарка.
Ця історія показова для сьогоднішньої ситуації з лікуванням ковіду. Медична система країни вже захлинулася. Місць немає, кисню не вистачає, хворих не беруть, тому що просто нікуди їх класти. Самі пацієнти вже борються за те, щоб зробити зайвий ковток кисню. А українці вмирають прямо під стінами лікарень.
В уряді так і не можуть зважитися на кардинальний крок і знову оголосити локдаун, як це роблять у Європі. Там ухвалюють лише половинчасті рішення, які, крім роздратування у людей, нічого не викликають. Та й розширювати лікарні та облаштовувати кисневі станції і траси потрібно було ще влітку, тепер уже пізно.
Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини
