Можна і на вулиці лікування проводити, аби грамотно, каже Андрій Пеньков.
Харківська область – одна з лідерів по темпам росту захворюваності на коронавірус. Через велику кількість хворих медики міста працюють у напруженому режимі.
Відомий харківський лікар-педіатр, кандидат медичних наук Андрій Пеньков вважає, що система лікування хворих на коронавірус потребує зміни, медицину потрібно забезпечувати, в тому числі й інтелектуально, а багатьох пацієнтів можна було б лікувати вдома. Про це він розповів в інтерв’ю ТСН.
Андрій Пеньков вважає, що для подолання пандемії в країні робиться недостатньо, а посадовці і медики мають розробити “робочі діючі правила гри”.
“Давайте візьмемо наш Харків. Скільки разів збиралися лікарі поліклінік, стаціонарів лікарень хоча б на якусь локальну конференцію і обговорювали, що взагалі відбувається в місті? Який контингент хворих, хто чим лікує, на що є відповідь, на що її немає? Хоч одна конференція в якомусь місті України проходила, щоб лікарі обговорили? Я не чув. Кожен сам по собі. Де запит від нашої влади, щоб ми всі сіли в тісному колі і поговорили про наші недоліки? Ось це і це у нас добре, ось це – ні. Слава Богу, кисень підтягнули, порывняно з тим, що було в березні. Але є ж маса речей, які не працюють. Нікому не цікаво”, – говорить Андрій Пеньков.
Лікар вважає, де саме лікувати не так важливо, головне правильно проводити лікування.
“Можна і на вулиці лікування проводити, аби грамотно. Ми бачимо і розуміємо, в якому стані перебуває медицина. 30 років за залишковим принципом. Ми повинні визнати, що у нас з медициною біда. Треба медицину приводити в норму. Не тільки в питанні зарплат, а й інтелектуального забезпечення, питань освіти, питань протоколів роботи для всіх”, – говорить медик.
Андрій Пеньков каже, що кількість ліжкомісць – це абсолютно не критерій готовності системи.
“Насправді кількість ліжкомісць – це абсолютно не критерій готовності системи. Китай – країна контрастів. Готовність системи – це коли в Китаї тисячі заражених, а вони мобілізувалися, побудували госпіталі, розгорнули ліжкомісця в пристосованих приміщеннях. У них кількість менеджерів за кілька днів збільшилася в 4 рази. Не лікарів, а управлінців, тому що потрібно було займатися менеджментом. Вони дали повноваження всім, кому тільки можна і вирішували всі питання оперативно, щоб впоратися з цією всією ситуацією. В тому числі, організовували місця, де були інтенсивні пацієнти і кисень. У нас відкрили ліжкомісця, а там кисню немає. Ми поклали туди людину, яка і вдома може лікуватися. А на кисень, як мені сказали і з сатурацією 88 можуть не забрати, тому що немає місць, і кому ці ліжкомісця потрібні, якщо кисню немає”, – говорить лікар.
Андрій Пеньков сам встиг перехворіти на COVID-19. Хворобу він долав вдома, сам призначав собі лікування, сам робив собі уколи.
“У мене є кисневий концентратор, який я купив у березні, мені здалося, що він зможе знадобитися. Я 4-та або 5-та людина, якій цей концентратор допоміг впоратися з COVID-19, і лікуватися в домашніх умовах. Це добре, що пощастило, і більше ніж 10 літрів кисню в хвилину, які видає цей концентратор, нікому з пацієнтів не потрібно було. Таких пацієнтів багато, кому досить 2-3 дня подихати киснем на тлі загального лікування і можна абсолютно не займати чиєсь місце в лікарні, де є високопотокова киснева терапія. Потрібно робити сортування і розуміти, які пацієнти потребують госпіталізації, а які ні, якщо вдома, то як лікувати вдома. Цю практику з негайним КТ дослідженням і призначенням антибіотиків після ПЛР-тестів і КТ, якщо ми протягом місяця не поборемо в країні, то можна вважати, що ми на рівні аборигенів Амазонки. Пора б уже прокинутися, це – абсолютно неправильний підхід. Антикоагулянти, гормони, антибіотик – я справлявся вдома. Якби я і моя рідня не медики, то хто б мені, наприклад, робив призначення. Все це треба було б через поліклініку продумувати на рівні доступу, щоб хворі не ходили і не поширювали вірус у лабораторіях, у КТ, у лікарнях, у поліклініках”, – вважає Андрій Пеньков.
Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини
