Про геній Ступки неодноразово писали в різних країнах. Зігравши близько 50 ролей у театрі і 100 у кіно, Ступка запам’ятався глядачам як надзвичайно талановитий актор, якому ідеально вдається розкривати непересічні образи. Стрічки зі Ступкою “Білий птах із чорною ознакою”, “Молитва про гетьмана Мазепу”, “Чорна рада” входять у золотий фонд українського кіно.
Уривок із фільму “Білий птах із чорною ознакою”
Уривок з кінофільму “Платон і Ангел”
А про національний академічний театр ім. Івана Франка багато шанувальників таланту актора говорять в першу чергу як про місце, в якому грав і який очолював сам Богдан Сильвестрович Ступка.
З винятковим теплом згадують його як добру і мудру людину. Ми наводимо його найяскравіші цитати, щоб пригадати, яким Ступка був поза сценою.
1. “Хай кажуть, що хочуть, а я живу, як живу”
2. “Я не люблю війну, з дитинства боюся стрільби. Мені було всього три роки, але я добре її пам’ятаю. Пам’ятаю, як німці давали дітям шоколад. Як попереджали: зараз тут почнеться битва, йдіть з будинків. І тепер все життя мене переслідує страх. Цей страх іноді змушував мене битися, йти проти великих людей. Можливо, саме через нього я і пішов у кіно. Адже в кіно ти легко можеш сховатися – це не ти, це завжди хтось інший”
Уривок із фільму “Вогнем і мечем”
3. “Мужики дуже люблять перевдягатися, більше, ніж жінки. Візьміть історію костюма, і ви побачите, що, починаючи від папуасів, що для себе тільки чоловіки не придумували! Мужики – як півні, тільки б перед жінками крутитися”
4. “Роби справу чесно, з душею – і твоє до тебе прийде. Це не означає, що завтра з’являться золоті гори (…) Молоді треба все сьогодні і цю хвилину. Споживати і не замислюватися ні про що. Нічого хорошого в цьому немає … А ти ще щось хочеш, тобі багато цікаво”
У ролі Тев’є Тевеля
У виставі “Старосвітська любов”
5. “Я людина без слабкостей. Курити кинув, поїсти ніколи особливо не любив, п’ю помірно. Одним словом, сала не люблю, горілку не вживаю. Нудно навіть”
6. “Минув вже якийсь час і я написав заяву і перестав грати Майстра. Можливо, я такий за своєю психофізикою – переймаюся, дуже переймаюся болем іншої людини. І беру цей біль на себе”
7. “Я, як і Франко, трудоголік. В юності я мріяв бути рантьє, а все життя працюю. Жах якийсь. Потрапляю в театр – і не можу додому відлучитися навіть пообідати. Затягує. Цілий день тут сидиш. Міркуєш, розмовляєш з людьми, аналізуєш”
У ролі Чингизхана
8. “Якщо повіриш в те, що кожен твій крок на сцені – велике мистецтво, то це вже катастрофа! Тільки сумнів дає прогрес”
9. “Я стільки накричався за ці 50 років, навіть більше. Так накричався, що не хочеться. Але тепер, зараз я місяці три не був на сцені, починаю з дружиною розмовляти і раптом вона мені каже: “Ти чого так голосно розмовляєш? Та я ж біля тебе стою, сиджу. Я тебе чую. Ну чого ти так голосно? По-моєму, пора тобі вже на сцену”. І це правда. І хочеться, і колеться, і розчаровуєшся, і знову зачаровуєшся”
10. “Господу Богу все добре вдалося – і народження людини, і юність, і зрілість. А ось старість – ні. Ідеш по вулиці, а ноги підкошуються. І думаєш: ще недавно бігав, куди все поділося? Адже в людині тільки тіло старіє, а душа залишається молодою”
Ступку знали, в тому числі, як пошановувача української культури. Зокрема, саме в його виконанні в пам’ять співвітчизників закарбувались вірші українських класиків.
Так, вельми проникливо Ступка зачитав вірш “Хмари” Ліни Костенко.
Читав Ступка і Шевченкове “Думи мої думи”.
А ще актор брав участь у соціальній рекламі “Я люблю Україну”, зізнаючись у світлих почуттях до рідного краю.
В інтерв’ю ж неодноразово зауважував, мовляв, знімався у польських та російських стрічках, але де б не бував і не працював, наголошував, що він українець.
Джерело: depo.ua
Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини