“Мого чоловіка не помічають”. Дружина бійця ЗСУ, який втратив руки та очі на війні, назвала найбільш недоречні фрази оточення

1257

Дружина українського військовослужбовця Андрія “Апостола” Смоленського, який втратив на фронті зір, частково слух та дві руки, Аліна розповіла, що у ролі партнерки важкопораненого вояка отримує багато недоречних висловлювань від оточення.

Серед них побажання знайти “здорового” супутника по життю, уникання спілкування із важкопораненим чоловіком, а то й цілковите ігнорування того, що сталося, – пише OBOZ.UA.

В інтерв’ю ТСН Аліна Смоленська розповіла, що чимало людей нетактовно стверджують, що стан коханого є перешкодою її щасливого життя, але у шлюбі пара вже 4 роки, а наслідки служби чоловіка в ЗСУ не стали перепоною стосункам. Тому вона зазначила декілька речей, яких варто уникати при розмові із близькими важкопораненого: ігнорування через страх сказати щось не те та власні судження.

“Краще щось сказати, аніж просто боятися і не дзвонити, не писати, не робити взагалі нічого, боячись якось нашкодити. Тому що бездіяльність також засмучує. Ти також можеш відчувати самотність, або ніби від тебе відвернулися твої люди. Я б не хотіла, щоб дружини, родичі військових відчували себе самотніми”, – зазначила вона.

Неприємною для жінки ситуацією є побажання кращого життя, але не в стосунках із важкопораненим коханим. “Другий момент, це тоді, коли кажуть: “А ти залишишся із ним? А ти не думала кинути його та почати своє життя заново?” Це нетактовні питання. Абсолютно невлучні до цієї ситуації. Звісно, якщо я зі своїм чоловіком, я його люблю, чому я його маю залишати?” – розповіла Смоленська.

Ще однією проблемою є відсутність поваги до військового. Як зазначила жінка, її дратує, коли “люди підходять до мене, коли він [чоловік] поруч, і починають говорити зі мною” про коханого Андрія. “Мені неприємно, що мого чоловіка не помічають, хоча він така ж людина, як і ми всі”, – пояснила вона.

Зокрема, Аліна Смоленська засвідчила, що життя на важкому пораненні близької людини не закінчується і хоч воно передбачає чимало неочікуваних проблем, це не означає “мученицьке” існування.

“І ще один важливий момент, коли люди роблять висновки замість тебе і вважають, що, якщо ми опинилися в такій ситуації, це значить, в їхньому розумінні, кінець життя, що ми не зможемо нормально жити. Нам так важко. Ми такі бідні-нещасні й все життя у нас буде мученицьке”, – розповіла жінка.

27-річний Андрій Смоленський отримав поранення 9 місяців тому на південному фронті, коли підіймався з траншеї. Тоді чоловік втратив зір, частково слух та дві руки. Дізнавшись про це, його дружина негайно поїхала до лікарні, і там намагалася підтримати коханого.

“Я сказала: “Ми сім’я. Не переживай. Звісно, будуть важкі моменти, але ми разом”. За останні три місяці я, здається, полюбила його ще сильніше. Він дав мені стільки мотивації, стільки натхнення”, – розповідала вона в інтерв’ю BBC.

Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини