Мати загиблого льотчика на гроші із компенсації облаштовує реабілітаційний центр на Прикарпатті для бійців

1420

Оговтатися від втрати мати досі не може, але робота над оздоровчим центром стала для неї порятунком.

На Прикарпатті мати Героя України, льотчика-винищувача Степана Тарабалки, взялася облаштовувати оздоровчий центр для тих, хто пройшов пекло фронту, та їхніх рідних. На цю справу віддала гроші, що отримала як компенсацію після загибелі сина. Жінка згуртувала біля себе небайдужих людей, пише ТСН.

Колишній маєток польських панів, який стояв пусткою, нині облаштовують під оздоровчий центр для українських військових. За головну тут Наталя Тарабалка, яка покинула заробітки за кордоном на наступний день після повномасштабне вторгнення, аби допомагати нашим захисникам. “Хочеться цим хлопцям приділити увагу, як своїй рідній дитині, і мені, може, треба десь буде, як і хлопцям. Можливо, у кожному молодшому ровеснику буду бачити сина, треба таке спілкування і такі зустрічі – сімейні, затишні, бо надто важко”, – каже мама Героя України .

Її син – Степан Тарабалка – Героєм України – став посмертно. Льотчик-винищувач загинув 13 березня у бою з рашистами в районі Житомира. Бригада, де служив Степан, і була тим самим “Привидом Києва”, що днями і ночами давала відсіч ворогові у небі.

Оговтатися від втрати мати досі не може, але робота над оздоровчим центром стала для неї порятунком. Частину коштів, які мати отримала як компенсацію після загибелі сина, вона вклала у реконструкцію старої будівлі. Далі – згуртувалися її друзі, знайомі та мешканці села. Разом прибирають, ремонтують, фарбують. “В мене син на війні, воює в Миколаївській області від початку війни. І як прийде, Бог допоможе, війна скінчиться, і йому треба буде піти сюди. І я буду тішитися, що мій син тут, і так будуть другі”, – каже одна із жінок.

Нині волонтери облаштовують лише перший поверх, де працюватиме масажист, і в одному із залів поставлять тренажери для фізичної реабілітації поранених. “Зараз хлопці, які приїжджають з передової, дуже великі проблеми є із спиною. Чому? Носіння бронежилетів постійне. Травм на фронті, ви розумієте, дуже багато.  Будь-яка травма оперується. Операція робиться годину. Реабілітація проходить місяці і навіть роки. От ми якраз будемо створювати тут і фізкабінет”, – пояснює травматолог-реабілітолог Віталій Надурак.

Лікарі готові працювати безкоштовно, частину обладнання теж вдалось закупити. Однак головне – тут надаватимуть психологічну допомогу тим, хто пройшов пекло війни, або втратив на ній рідних. Це будуть не сеанси у кабінетах, а посиденьки за чаєм з психологами.

Пані Наталя  вірить: в її справі житиме її син. Квапиться чимскоріше обладнати центр і шукає благодійників, хто допоможе завершити ремонт. Перших двох десятків пацієнтів оздоровчий центр готовий прийняти вже наприкінці листопада.

Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини