Українці наступного року мають віддати по 16 тисяч гривень своїх податків на обслуговування й погашення боргів, близько 5,4 тисячі на дефіцит Пенсійного фонду і понад 7 тисяч – на оборону та безпеку.
Про це пише OBOZREVATEL.
На що витрачають наші гроші
Бюджет країни – загальні гроші всіх платників податків. Він насамперед поповнюється пересічними українцями, які платять за товари і послуги (а, отже, за ПДВ), прибутковий податок, сплачують акцизи і збори, вартість яких закладена в кінцевих цінах.
Усі державні програми, субсидії, пенсії – усе це оплачується із загальної скарбниці країни, яка поповнюється нашими податками. І чим більше українців приховують свої доходи, тим більше доводиться платити іншим. Наприклад, через зарплати в конвертах дефіцит Пенсійного фонду в 2021-му досягне 203,8 млрд грн. Унаслідок крім єдиного соцвнеску із зарплати, левова частка якого надходить до Пенсійного фонду, кожен українець своїми податками віддає ще близько 5,4 тис. грн на компенсацію “дірки”.
Так. якщо витрати на зазначені сфери розділити на загальну кількість українців за даними електронного перепису (37,29 млн), виявиться, що кожен громадянин, включно з новонародженими, віддає своїми податками близько 4,1 тис. грн на медицину в рік, 4,6 тис. грн на освіту і всього 201,5 грн у рік на культуру.
Скільки кожен українець віддає своїх податків:
- медицина – 4 188 грн (або 156,2 млрд з усього бюджету);
- освіта – 4 660 грн (або 173,8 млрд грн);
- культура – 201,5 грн (або 7,5 млрд грн);
- на безпеку та оборону – 7 163 грн (або 267,1 млрд);
- НАБУ – 28,5 грн (або 1 млрд);
- Офіс президента – 28,55 (1,2 млрд грн);
- Апарат Верховної Ради – 36,2 грн (1,35 млрд);
- Кабінет міністрів – 65,7 грн (2,45 млрд);
- ПФУ – 5 465 грн (203,8 млрд).
Найбільша стаття витрат – на погашення та обслуговування державного боргу – 599,8 млрд. Або 16 084 грн з кожного українця, включно з немовлятами. Зазначимо, це вже не перший рік, коли найбільше коштів доводиться витрачати саме на борги.
Якщо зібрати всі річні витрати на оборону і безпеку, медицину та освіту, то виявиться, що на погашення боргів ми все одно витрачаємо більше.
Що отримаємо
У новому бюджеті передбачено підвищення зарплат і пенсій. Мінімалку підвищать до 6000 грн у січні і до 6500 грн у липні. Слідом виростуть і витрати на заробітні плати бюджетників. Наприклад, витрати на освіту підвищать на 28%, і велика частина цієї суми піде саме на фонд оплати праці.
На 30% зростуть оклади в єдиній тарифній сітці з 1 січня 2021 року до 2 670 гривень, а з 1 липня 2021 року до 2 893 гривень.
Мінімальну пенсію поступово підвищать з 1769 до 2100 грн.
Мінімальні пенсії:
- з 1 січня – 1769 грн;
- з 1 липня – 1 854 грн;
- з 1 грудня – 1 934 грн.
Максимальні пенсії:
- з 1 січня – 17 690 грн;
- з 1 липня – 18 540 грн;
- з 1 грудня – 19 340 грн.
Усі пенсіонери, які старші ніж 75 років, зможуть отримувати додатково 400 грн. З 2020 року таке ж правило почало діяти для українців віком від 80 років. До речі, доплати для таких українців триватимуть і цього року (по 500 грн), але за умови, що їх виплата не вища за середню зарплату.
Крім того, з цього року почали індексувати виплати щорічно 1 березня. Індексація відбуватиметься як мінімум на 50% рівня інфляції і 50% від зростання зарплат.
За що розкритикували бюджет
Після публікації проєкту держбюджету його розкритикували як представники опозиційних партій, так й економісти. Зокрема, обурення викликало різке збільшення витрат на Офіс президента і на силовий блок:
- Офіс президента – + 39% (+350 млн грн, загалом 1,269 млрд грн);
- Держуправління справами – + 33% (надбавка понад 200 млн грн, загалом 1 млрд грн. Це гроші на медицину для топчиновників);
- ДБР – + 40%;
- СБУ – + 23%;
- Офіс генпрокурора – + 20% (+1,94 млрд грн, загалом 9,51 млрд грн).
Друга претензія – це збільшення витрат, яке відбувається на тлі планового дефіциту бюджету в 270 млрд грн. Для порівняння, у бюджеті-2020 він спочатку був трохи менше ніж 100 млрд грн (у березні дефіцит збільшили на 200 млрд через пандемію коронавірусу й викликаної ним кризи в економіці).
“Гігантський дефіцит бюджету – 270 млрд грн. Це 6% від валового внутрішнього продукту України. Прийнятним у нормальних умовах вважається дефіцит до 3% ВВП. Переймаюсь, що в умовах високої корупції і за відсутності реформ правоохоронної та судової систем ці кошти можуть бути просто розкрадені. Прихований дефіцит бюджету – державні гарантії. Зокрема, тільки на будівництво доріг передбачено 71 млрд грн гарантій. Традиційно, державні гарантії в Україні перетворюються в майбутні витрати бюджету”, – написав щодо цього у Facebook фінансовий експерт і засновник інвестиційної групи “Універ” Тарас Козак.
Утім є і протилежна думка. Економіст Олексій Кущ у коментарі нагадав, що бюджет України хронічно не виконується щодо видатків: держава завжди планує витрати величезних сум на держпрограми, але на практиці до виконання цих програм справа не доходить.
“Виконуються тільки захищені статті бюджету, програми на кшталт “Великого будівництва” (де можна “погрітися біля багаття”) або погашення боргів по кредитах (де не потрібно вносити зміни до бюджету). А ось якщо йдеться про багатошарові завдання, наприклад, довгострокову програму стимулювання розвитку малого й середнього бізнесу, то і програми, і витрати щодо них залишаються на папері. Мінфін інституційно не здатний їх виконувати. наприклад, на реформу державного управління щороку закладається 2 млрд грн, але кожен раз виходить нуль. І таких програм величезна кількість. Та візьміть хоча б цей рік. Наприкінці дефіцит повинен бути 300 млрд грн, тоді як за підсумками 8 місяців він становить усього 26 млрд грн. Так що я б не дуже переймався через ці 270 млрд грн”, – вважає Кущ.
Чому потрібно платити податки
Зібрані з українців податки дозволяють підвищувати пенсії, зарплати бюджетників, будувати дороги, обороняти країну й розвивати інфраструктуру. У ситуації, коли частина платників податків залишається в тіні, уникнути дефіциту бюджету неможливо.
В Україні за найскромнішими підрахунками в тіні знаходиться 846 млрд грн (дані НБУ з посиланням на дослідження EY). Це четверта частина всієї економіки. Ексміністр соцполітики Андрій Рева вважає, що реальний рівень тіні – 40%.
Якби рівень тіні різко скоротити, зарплати вчителів, медиків можна було б різко підвищити, з’явилися б кошти на гарантовані державою дешеві кредити, будівництво доріг, стимулювання створення високооплачуваних робочих місць, гідні пенсії. Але цього всього немає, однак є один із найвищих в Європі рівнів тіні.
Без жорсткого контролю з боку влади, перевірок і великих штрафів навести лад не вдасться, впевнені опитані експерти. З одного боку, держава повинна створити можливість і стимул платити чесно: максимально спростити адміністрування, боротися з корупцією та створювати рівні можливості для бізнесу, а з іншого – зробити так, щоб не платити податки стало дорожче, ніж платити, пояснює аналітик Єгор Комов.
Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини
