Першим кроком для швидшої перемоги Збройних сил України над путінськими вояками – є усунення диспропорції в авіації.
Україні необхідно отримати від західних партнерів літаки, які можуть вирішувати задачі не через рік, коли закінчиться навчання, а зараз. Про це повідомив військовий експерт Олег Жданов, – пише ТСН.
“Успіх у сучасній війні високої інтенсивності майже неможливий без принаймні паритету в повітрі. Там, де Росія могла виконувати 100-200 вильотів на день, набагато менші українські ВПС могли виконати 10-20. Нам потрібні літаки, які можуть вирішувати задачі не через рік, коли закінчиться навчання, а зараз. Нам потрібно, щоб НАТО почало переозброюватись та вивільняти старі моделі літаків, з якими наші льотчики добре знайомі, а мова йде про десятки літаків. Без збільшення авіаційної підтримки українська перемога все ще можлива, якщо стратегія стримування літаків противника власним ППО витримає, але це обійдеться дорожче для наземних сил”, – зауважив він.
Наступний крок, за словами Жданова, адекватне постачання систем та ракет протиповітряної оборонию. Він пояснис, “вони повинні надходити із зовнішніх джерел у великій кількості, щоб Україна переважала і могла виконувати спроби збиття та перехоплення у великих кількостях.
Так як російські сили адаптувалися, і рівень втрат українських безпілотників високий, потрібно постачати більше БпЛА, вважає він.
“Дрони при артилерійських підрозділах забезпечують швидке прицілювання та точний вогонь, максимально використовуючи обмежені артилерійські ресурси України”, – підкремлив експерт.
“Не менш важливою, ніж підтримка з повітря, є артилерія, яка буває трьох видів. Україна зустріла війну зі значними, але застарілими запасами ствольної артилерії, що ускладнилось праком боєприпасів. Як і у випадку протиповітряної оборони, Україна розумно використовувала свої обмежені артилерійські здатності, швидко передислокуючи її після виконання вогневих завдань, щоб уникнути контрбатарейного вогню, і покладаючись на безпілотники для точного націлювання. Тут США можуть допомогти 155-мм самохідними гаубицями M109A6, нещодавно заміненими на новішу модель M109A7. M109A6 зараз перебуває у великих кількостях на зберіганні”, – зауважив Жданов.
Окрім цього, потрібно подвоїти кількість реактивних систем залпового вогню в колісному (M142 HIMARS) і гусеничному (M270 MLRS) варіантах. Щоб вирівняти умови гри та перейти до наступу з певною надією на успіх, Україні, ймовірно, потрібно близько 50 систем HIMARS або РСЗВ, а також потрібні ракети ATACMS.
“Ці можливості дозволять українським силам вражати цілі, такі як командні пункти, аеродроми, центри матеріально-технічного забезпечення, комплекси ППО та пускові установки балістичних ракет. Враховуючи невідповідність повітряних сил, реактивна артилерія великої дальності має потенціал переломити ситуацію та вивести Україну на шлях остаточного успіху. Без цього перемога залишиться недосяжною”, – впевнений експерт.
“Українські танкові сили також мають бути посилені. Польща надала 240 основних бойових танків PT-91 разом із невеликою кількістю чеських Т-72. Щоб озброїти українську армію для наступальних операцій у 2023 році, США повинні розглянути можливість надання такої ж кількості танків M1A1 зі своїх великих резервних запасів. Хоча це не найновіша модель, M1A1 більше ніж відповідає більшості російських танків і доступна у великій кількості”, – додав Жданов.
Останній крок – НАТО має розглянути можливість збільшення тренувальних місій НАТО в Україні, які базуватимуться в країнах – сусідах України. За словами Жданова, ці центри могли би надати досвід, технічну допомогу, координацію поставок.