Українка в Італії Світлана Стець поширила у своєму Facebook допис своєї співвітчизниці, яка зараз перебуває на заробітках – теж в Італії. У дописі – крик душі. Жінка звертається до українців з закликом перестати сіяти ненависть до своїх же земляків. “Коли заробітчани передавали додому гроші, а деколи наші непутящі діти відносили їх в бари – заробітчан на свята зустрічали з відкритими обіймами”, – пише вражена українка, зазначаючи, що у ці дні багатьом довелося повертатися додому як біженцям із Сірії.
“Чужі серед своїх, не чужі серед чужих….
Коли заробітчани передавали додому гроші, і за ці гроші наші рідні ішли і купляли: хліб, до хліба, будматеріали, канцелярію, косметику і всяку різну фігню, а деколи наші непутящі діти відносили їх в бари, ресторани, всякого роду кнайпи і кнайпочки, тим самим зберігши вам магазини, магазинчики, ресторани, ресторанчики, бари, барчики в період економічної кризи, бо купівельна спроможність середньостатистичного українця була така, що існували б лиш хлібні ларьки- заробітчан на свята зустрічали з відкритими обіймами. Як раділи, що додому їдуть…
Наскільки мені відомо- в нас солідарна виплата пенсій. Тобто сьогодні ти платиш в пенсійний фонд і звідтам мама чи бабуся отримує пенсію. Тобто і до виплати пенсій заробітчани мають відношення пряме… Оті всі перелічені магазинчики, кнайпочки і мегасупермаркети мали клієнта, який купляв і дозволяв їм платити податок і утримувати персонал… Тобто і до створення робочих місць заробітчани мають відношення…
Виробництва, як такого, в нас немає. Нафіга мучитися щось виробляти … .. В нас купи- продай – практично єдиний бізнес…Той товар заки дійде до покупця- на ньому три гуртівні І чотири посередники зароблять… От звідкіля в нас такі космічні ціни… І ресторани.. І барчики… Без перебільшення- 80% всього б закрилося, якби закордон не збільшував купівельну спроможність українців.
Не маю жодного відношення до волонтерства, але коли наші дівчата і хлопці пакували ящики для допомоги воєнним, дитячим будинкам, лікарням , часто густо забираючи з хати останню 50так- заробітчани були добрі… І раптом, як так сталося що за рік часу заробітчанин став” батраком”, який має закрити рот і сидіти тихо, а той, хто сидить в державі на шиї( соцвиплати, субсидії) стали панами?? Як так?? Днями і місяцями стоячи в чергах, оформляючи субсидії і соцвиплати, за які і купили телефона і підключили інтернет, ви зневажливо пишете- миють там унітази і sraky європейцям….
Що це за влада така, яка на кордоні зробила таку публіку? Як біженці з Сірії…Купами, з тими торбами… Що це за влада така, що з рожевими медведиками везла здорових з Санжарів, навіть цілого міністра з ними зачинила на обсервацію, а мільйонам українців не може організувати цивилізоване повернення додому??
За роки в Італії я ніколи не чула тут – заробітчани- по відношенню до італійців, які працюють за межами Італії ( їх більше 5 млн)… Тут такого терміну нема. Як і думаю, жодна країна цивилізована світу такого терміну в ширвжитку не має… Відповідник- заробітчанин- який є в широкому вжитку , я знаю лише – остарбайтер… Звідки, коли і чому він пішов- хто не знає- запитайтеся в Ґугля. Тобто, в широкому вжитку це слово вживає Україна… А до того вживала велика Германія…
Є дуже великий відсоток українців, які дуже сильно підтримують нас тут, за кордоном. Багато слів підтримки. Багато тепла… Їм доземний уклін. Дякую
І насамкінець- про дебілів. Без них картинка була б не повна.
Кожен перед карантином прийняв для себе рішення- я залишаюся тут до кінця карантину, або я їду додому і 14 днів не виходжу, щоб переконатися що я здоровий і ніякої загрози не несу. Але особлива каста( безвідповідальні, не мудрі з роду) приїхавши додому, ведуть звичайний спосіб життя, та ще і посилають сусідів, що вони їм вказують де ходити, а де ні…
Очікують до останніх термінів, сподіваючись на якесь диво, тим самим роблячи от таку картинку для світу, і розпалюючи ще більшу ненависть до закордонних українців.
Сидіть вдома- чи потенційний переносщик вірусу. Навіть якщо ви здорові- хворий може бути ваш сусід, бо він ходить на роботу , він за кордоном не був, тому впеввнений , що здоровий… В любому випадку- сидіть вдома. Вірус лише так можна зупинити.
Викресліть з вжитку оте публічне – заробітчанин. Ми – закордонні українці, які в найтяжчі часи залишили свій дім, родини і поїхали… Ми передавали гроші додому, тим самим вливали в Україну живу і свіжу кров.. Тому і живе ще… Я бачила допис однієї божевільної, яка писала- як була криза- ви втікли з України, а тепер як біда- повертаєтеся. Та пані забула таку річ- коли була криза, ми встали і поїхали. Не просили в держави . А давали.. Хоча та курка побудувати логічний ланцюжок не зможе…
Ви тепер зрозуміли, звідки українці мають не погану купівельну спроможність, яка дозволяє жити вашим магазинам , барам і супермаркетам?
Люба владо! Я коли дивлюся, на те, що тепер сидить в ВР і отримує зарплату від держави Україна, задаюся таким запитанням: як так сталося, що фотографи і всякий непотріб отримує захмарні зарплати від держави, а мудрі і освідчені за кордоном , змушені працювати не за спеціальністю??
Без перебільшення- на зборах асоціації закордонних українців розумних на квадратний метр більше, як вас в ВР… Якби викликати на дебати депутатів і їх- депутати б програли всуху- 25-0…
Перестаньте сіяти ненависть. Ми такі ж українці, просто не дома. Ми не заробітчани. Ми- закордонні українці. Змініть політику по відношенню до нас. Бо якщо одного дня закрити всі закордонні вливання з наших зарплат- багато хто залишиться без роботи … Без бізнесу….
Змініть політику по відношенню до закордонного українця. І влада. І українці в Україні. Змініть…”
Редакція може не поділяти тексти та(або) погляди авторів і не несе відповідальність за їхні матеріали. Також редакція не несе відповідальності за коментарі, які розміщені в соціальних мережах під інформаційними матеріалами редакції.