Кличко vs Зеленський: чим закінчаться протистояння за Київ і коли будуть вибори

980

Найближчими місяцями на українців очікують істотні зміни. Після ухвалення нового закону “Про столицю”, а також завершення децентралізації, по всій країні відбудуться дострокові місцеві вибори.

При цьому у Києві вони можуть відбутися набагато раніше, вже у грудні 2019 року. З чим це пов’язане і хто тепер керуватиме столицею – з’ясовував OBOZREVATEL .

Ця стаття про:

  • новий законопроєкт “Слуги народу” про столицю;
  • те, що після його ухвалення кияни можуть безпосередньо звертатися до депутатів райрад;
  • політичне протистояння команди Офісу президента і мера Віталія Кличка;
  • те, коли і де саме відбудуться дострокові місцеві вибори.

Що змінять у столиці

У парламенті опублікований проєкт закону 2143, авторства 39 народних депутатів від “Слуги народу”. За численними заявами із президентської партії, Верховна Рада зі змінами “правил” у столиці не зволікатиме, тому закон “Про столицю” буде ухвалений вже найближчим часом.

Їм хочуть по суті розділити Київську міську раду і адміністрацію. Адже Київраду і мера обирають на виборах, а керівника КМДА (адміністрації) з подачі президента призначає Кабінет міністрів України.

З важливих нововведень документа:

У Києві створюються райони, які будуть адміністративно-територіальними центрами. Їхніх керівників обиратимуть з-поміж депутатів.

Районні ради займуться:

  • загальною середньою освітою, позашкільною та дошкільною;
  • охороною здоров’я – первинною та медико-санітарною допомогою, стоматологією;
  • молодіжними програмами, спортивними спорудами тощо;
  • контролем за експлуатацією житла;
  • організацією торгівлі на ринках;
  • організацією паркування автомобілів;
  • благоустроєм територій, озелененням.

КМДА

Київрада:

  • освіта: школи-інтернати широкого профілю, школи-інтернати вузького профілю, ПТУ;
  • охорона здоров’я: стаціонарна медична допомога, швидка медична допомога, спеціальна медична і стоматологічна допомога;
  • місцева пожежна охорона;
  • архітектура і містобудування;
  • місцевий архів;
  • утримання кладовищ;
  • організація міського громадського транспорту;
  • землевпорядкування;
  • культура і соціально-економічний розвиток;
  • утилізація відходів.

Київська держадміністрація (КМДА):

  • контроль за роботою місцевих чиновників;
  • розпорядження об’єктами держвласності, що розташовані у Києві;
  • забезпечення реалізації держпрограм у столиці;
  • координація роботи територіальних органів центральної влади у столиці.

Окрему увагу варто приділити і голові КМДА, він займається: організацією у столиці загальнодержавних і міжнародних заходів, дає згоду на призначення/звільнення керівників держпідприємств у столиці, дає згоду на реорганізацію/ліквідацію держпідприємств, бере участь у вирішенні питань щодо розташування Офісу президента та інших органів центральної влади.

Загалом ідея нового законопроєкту така: розподілити відповідальність між Київрадою, райрадами та міською адміністрацією. Це призведе до посилення ролі депутатів райради (вони вирішуватимуть дрібні проблеми містян), а також ослаблення позиції мера і Київради.

Міська адміністрація перебере на себе функції контрольного органу, який слідкуватиме за роботою рад і фінансовими потоками.

Хто стане мером і навіщо це робиться?

З одного боку законопроєкт має унормувати ситуацію у Києві. Прописати, хто і за що відповідає, а також вирішити вічну проблему конфлікту інтересів між КМДА та мерією. І це добре.

З іншого – це політичний інструмент для боротьби за столицю. Ні для кого не секрет, що між Офісом президента і мером Києва Віталієм Кличко відразу ж після президентських виборів почалося відкрите протистояння. В ОП, розуміючи високий рейтинг президента і “Слуги народу”, не проти взяти владу і у столиці, враховуючи і той факт, що Кличко був прихильником 5-го глави держави Петра Порошенка.

Глава ОП Андрій Богдан і мер Києва Віталій Кличко

До того ж столиця є фінансовим центром країни, де зосереджені великі потоки, а також фактичний контроль за вулицею. Не дарма ж саме у Києві відбуваються всі великі акції або протести.

Зробити це хочуть у кілька етапів:

  • Ухвалити закон про столицю, істотно урізавши повноваження мера;
  • Оголосити дострокові вибори у Києві.

“Війна” вже почалася, сторони обмінялися першими ударами. Так, 4 вересня новий Кабінет міністрів відправив Кличка у відставку з посади голови КМДА. Віталій Кличко у відповідь вже зустрічався з адвокатом президента США Дональда Трампа Рудольфом Джуліані, який висловив йому підтримку.
Джуліані та Кличко

Головна претензія до міського голови – нібито є групи впливу, що впливають на Кличко і він, мовляв, не може бути ефективним менеджером. Водночас сам Віталій Кличко на своєму брифінгу заявив: за час його роботи бюджет столиці зріс у кілька разів, відремонтовані кілометри доріг, реалізовані інфраструктурні проєкти.

Головний же аргумент чинної міської влади – столицею має керувати той, кого обрали кияни.

У партії “Голос”, наприклад, вважають цей законопроєкт спробою президента посилити свою владу. Тому там уже розглядають ідею подати альтернативний проєкт закону.

“Ми не погоджуємося із розділенням повноважень голови КМДА і мера. Два тижні тому агентство “Рейтинг” провело дослідження і стало відомо, що 70% киян не згодні з розподілом повноважень. Щоб обраний мер Києва отримав менше, ніж призначений глава міської адміністрації. Ми згодні з укрупненням райрад, але є багато аспектів, які треба опрацювати”, – розповіла  нардеп Кіра Рудик.

За словами “Слуги народу”, вибори відбудуться вже у грудні 2019 року. До цього готові у партії, щоправда, з кандидатурою потенційного висуванця партії ще не все зрозуміло. У кулуарах говорять про екскерівника телеканалу 1+1, а нині народного депутата Олександра Ткаченка, а також про фронтмена “Кварталу-95” Євгена Кошового.

У команді Віталія Кличка вирішили прийняти виклик і готується до дострокових місцевих виборів. У четвер, 19 вересня, мер Києва закликав парламент розпустити Київраду і оголосити перевибори.

Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини