На півдні українські військові поступово, але рухаються вперед, та наступ потребує більше часу і сил.
Про це пише ТСН.
На Миколаївщині є суцільні поля, де все видно на багато кілометрів вперед – менш вдалого місця для війни годі і придумати. Та тут їздить українська броня поміж заліза, яке стирчить із землі. Та ще кілька тижнів тому цю територію важкими зусиллями бійці відвойовували у окупанта. «Я розумію, що хочеться, щоб війна закінчилася завтра чи сьогодні, але легкої прогулянки не буде», – кажуть тут бійці.
Разом із українською землею у 4 населених пунктах до українців перейшли і російські трофеї, які тепер будуть летіти їм назад. Та бійцям доводиться все ще мати справу із ворожою артилерією і авіацією.
Часто бувають тут і поранення, їх доводиться евакуйовувати на бойових машинах «Дякуючи тому, що в нас є машини, які вміють плавати, це нам дуже допомагає дуже часто», – переконує місцевий лікар.
Від місця обстрілу і до лікарні –40 хвилин. «Немає такого стану, що все стабільно погано, або стабільно добре, може бути таке, що можемо два дні курити бамбук, а потім два дня не опускати руки, немає тенденції до будь-якої стабільності», – кажуть медики.
Медик Роман розказує – стабільні та звичні тут лише поранення бійців – осколки і контузії.
У боргу українські воїни не залишаються, дають бій. Все це можна побачити завдяки аеророзвідці, вона фіксує кожен крок ворога. «Він панічно тікає, а ти думаєш, да, я за тобою веду спостереження постійно, де б ти не ховався, я тебе знайду», – сміються бійці.
Зараз бійці ведуть бій за наступне село, де аеророзвідники бачать синьо-жовті кольори посеред руїн. «Дуже важливо, аби той прапор там висів, наші хлопці за те село боролися, багато наших побратимів полягло», – кажуть військові.
Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини
