Коли президент Володимир Зеленський прийшов до влади, у нього не було команди. Тому відбір кандидатів на виконавчі посади відбувався хаотично.
Через те, що головами обласних держадміністрацій призначали людей без досвіду і підготовки, їх доводиться часто міняти. Вони не здобувають підтримку в регіонах і не додають рейтингу президенту. Погіршують своє становище і через протистояння з мерами міст напередодні виборів.
Про це Gazeta.ua розповідає Ігор Попов, президент аналітичного центру “Політика”.
Зараз бачимо слабку президентську вертикаль у регіонах, а в деяких її майже нема. Чим влада це буде компенсувати, щоб втриматись і пройти вибори?
Вибори влада може пройти або на сильних ініціативах з центру: нарешті почати виконувати свої обіцянки про закінчення війни, “будемо саджати”, кінець епохи бідності. Хоча цього я особливо і не очікую.
Друге – підбір сильних кадрів у регіонах. Все-таки, рейтинг “Слуги народу” залишається першим, і якщо вони прохідні місця запропонують реально популярним особистостям – лідерам громад, громадської думки, – це додасть авторитет і президенту, і його партії.
Ці лідери на місцях готові йти в президентську силу, зважаючи на те, що повноваження місцевого самоврядування тихенько рік вжимали, а під час карантину частину коштів забрали?
Місцеві лідери краще б йшли самовисуванцями. Але Верховна Рада прийняла рішення, що висування – лише від партій. І тут є інтрига для багатьох місцевих популярних особистостей: від якої партії іти у місцеву раду, якщо хочуть стати депутатами? І багато хто обирає не парламентські центральні партії. Бо з мандатом вони попадають в залежність від політиканства. Тому для багатьох і місцевих еліт, і лідерів громад, і популярних особистостей вигідніше стає іти від партії мера. Бо у них можуть співпадати інтереси щодо того, що робити з містом. А з Києва можуть накази приходити найсуперечливіші. Або вони обирають для себе створити свій проект, який не займається політиканством у Києві. Анатолій Бондаренко, мер Черкас, довго обирав і приєднався до “За майбутнє”. Бо побачив, що у них нема жорсткої вертикалі, але є парламентська група, яка зможе допомагати у лобіюванні питань міста. Це може стати тенденцією.
За рік президент Зеленський майже в кожній області по кілька разів змінювали керівників ОДА. Лише троє з них працюють на своїх посадах понад рік. Чому так часто міняють керівників ОДА і що від них сьогодні реально залежить?
Причин дві. Одна об’єктивна: іде децентралізація і повноваження зменшують. Рано чи пізно прийдемо до того, що у нас будуть префекти і ще більш обмежені повноваження. Саме тому президент ставить завищені завдання своїм головам ОДА: проконтролювати все, підняти танкер в Одесі, гарантувати перемогу на виборах своїх кандидатів, побороти коронавірус в окремо взятій області. А вони ж на це повноважень і бюджетів не мають. Друга причина суб’єктивна: коли президент прийшов до влади, то у нього не було команди, не було своїх людей. Відповідно, відбір народних депутатів до виборчого списку “Слуги народу” і кандидатів на виконавчі посади відбувався не системно, а хаотично. Тому попадали люди непідготовлені. Часто вони не могли впоратись з елементарними посадовими обов’язками. Тому поставало питання їх заміни.
Як можна оцінити роботу голови ОДА? Чим вони мали б займатися? Як оцінюють їх роботу?
Вони повинні координувати роботу центральних органів виконавчої влади. Це все-таки представники глави держави, хоча мають подвійне підпорядкування і Кабміну, і президенту України. Тому, координувати територіальні підрозділи повинен голова ОДА. Друге – проводити центральну політику. Дуже часто оцінюють роботу керівника ОДА за своїм ставленням і до президента, і до уряду, і до тих ініціатив, які приходять зверху. Якщо ініціативи приходять не популярні, скажімо, заходи карантину перестали бути популярними, щойно всі перестали боятися. Тому всі спроби зробити карантин більш жорстким чи заборонити навчання у школах зустрічали супротив. І це продовжуватиметься. Ми бачили і бунт черкаського міського голови, і зараз Луцьк і Тернопіль сказали, що вони не збираються виконувати ті вказівки по карантину. У цій же Волинській області обласна адміністрація збирає штаб з надзвичайних ситуацій і каже, що треба карантин робити більш жорстким. Але місцеве самоврядування говорить, що без погодження з ними це не вдасться. Це, звичайно, б’є відразу і по особистому авторитету, рейтингу голови обладміністрації.
Якими будуть місце і роль голів ОДА після реформи децентралізації?
Якщо коротко – не допустити розпаду країни. Щоб все-таки у нас була одна країна, одна мова, одна політика, одна безпека, одна зовнішня політика. А далі вже все ділиться на розділи, функції, яким інструментами це буде робитись.
Ці посади важливі? Незалежно від того, як вони будуть називатися?
Конфедерацію і федерацію ми будувати не плануємо. У нас буде унітарна держава з єдиним законом на всю територію країни. І хтось має за цим усім слідкувати. У прокуратури нема функції загального нагляду. Тому і пропонують головам обласних адміністрацій або префектів зробити право вето на рішення органів місцевого самоврядування. Якщо вони почнуть вводити свої окремі закони, мови чи інші речі, які суперечать центральній політиці, то завдання префекта – зупиняти їх рішення, оскаржувати.
Чи правда, що сьогодні, як і раніше, від голів ОДА залежить підготовка провладної партії до місцевих виборів? Як вони взагалі можуть впливати на вибори в регіоні?
Насправді адмінресурсу у них не залишилось. Тому впливати в поганому плані – збирати бюджетників, гримати кулаком по столі – вже не спрацює. Лише позитивними прикладами. Якщо голова ОДА може показати сильні сторони центральної влади чи правлячої партії, донести це лідерам на місцях, якщо він може зорганізувати місцеві еліти на виконання якихось позабюджетних програм, тоді, можливо, рейтинг правлячої партії буде додано. Але якщо він випадково попав на цю посаду і не знає, що на ній робити – то відніме цей рейтинг. А якщо спробує ще задіяти якийсь адмінресурс – точно лише нашкодить.
Бачимо протистояння між мерами міст-мільйонників і головами ОДА. Гостро це було під час початку карантину. Які наслідки має це протистояння? І для мерів, і для голів ОДА?
Голови обласних адміністрацій втрачають авторитет, бо програють. Мери мають більший ресурс, популярність і досвід. Тому населення на стороні мерів. Лише загострюється після таких протистоянь на місцевому рівні загальне протистояння по лінії центру і регіонів. І це буде не лише протистояння голів, а й виборців. Коли виборці все більше говоритимуть, що з Києва ми отримуємо дурні вказівки, збільшення податків, а от мер займається нашими проблемами, благоустроєм. Тому будуть підтримувати мера у будь-яких питаннях.
Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини
