У суботу, 14 червня, минуло шість років від дня, коли російські терористи збили український літак Іл-76 у небі над луганськом. У результаті трагедії тоді загинуло 49 захисників.
Причиною падіння повітряного судна було його ураження із ПЗРК “Игла”. Всі загиблі Герої прямували до Луганського аеропорту на підмогу побратимам. OBOZREVATEL разом з іншими українцями згадує ті трагічні події у день роковин.
Хронологія подій
14 червня 2014 року екіпаж військово-транспортного літака Іл-76МД (бортовий номер 76777) Повітряних сил ЗСУ під керівництвом командира літака підполковника Олександра Бєлого виконував бойовий політ в луганський аеропорт.
Волонтерка Галина Абрам’юк на своїй сторінці у Facebook нагадала, що на борту літака перебували 9 членів екіпажу та 40 військовослужбовців дніпропетровської 25-ї окремої повітряно-десантної бригади, які летіли на ротацію. На борту також були військова техніка, спорядження та продовольство.
Близько 01:00, під час заходу на посадку на аеродром міста Луганськ, на висоті 700 метрів, борт 76777 був підбитий російськими терористами з переносного зенітно-ракетного комплексу “Ігла”. В результаті терористичного акту літак вибухнув у повітрі і врізався у землю поблизу території аеропорту. 49 військовослужбовців, – весь екіпаж літака та особовий склад десанту, –загинули.
Загалом у той день до Луганського аеропорту вилетіли три літаки Іл-76МД. Перший літак (бортовий номер 76683) під командуванням полковника Дмитра Мимрикова сів о 0:40. За 10 хвилин збили другий літак (бортовий номер 76777). Третій отримав наказ повертатися.
Катастрофа Іл-76 над Луганськом
Facebook Командування Об’єднаних сил ЗСУ
Імена загиблих Героїв
Серед загиблих – 9 членів екіпажу із Запорізької області, два десантники з Донецька, по одному з Херсона, Одеси, Харкова, Луганська, Кіровограда, Львова. Ще 32 осіб – з Дніпропетровської області. 10 з Дніпропетровська, 6 з Кривого Рогу, 2 з Павлограда, 2 з Дніпродзержинська, 2 з Нікополя. Решта чоловіків – із сільських районів Дніпропетровщини.
Загибель усіх 49 військових, які перебували на борту збитого літака, стала найбільшою втратою з початку Антитерористичної операції та найбільшою на той час одночасною втратою Збройних сил України за увесь період незалежності.
Екіпаж
- Буркавцов Володимир (1976-2014), бортовий авіатехнік, гвардії старший лейтенант
- Бєлий Олександр (1976-2014), командир екіпажу, гвардії полковник
- Д’яков Михайло (1968-2014), керівник повітряно-вогневої тактичної підготовки, гвардії майор
- Ковалик Олександр (1972-2014), старший повітряний стрілець, гвардії прапорщик
- Козолій Олександр (1984–2014), старший бортовий авіатехнік, гвардії старший лейтенант
- Ментус Віктор (1982–2014), старший повітряний радист, гвардії прапорщик
- Павленко Олег (1971–2014), старший технік, гвардії старший лейтенант
- Скочков Ігор (1977–2014), штурман авіаційної ескадрильї, гвардії капітан
- Телегін Сергій (1971–2014), керівник технічно-експлуатаційної служби авіаційної ескадрильї, гвардії капітан
25-та повітряно-десантна бригада
- Авдєєв Костянтин, старший навідник, старший солдат
- Авраменко Олександр, стрілець-зенітник, солдат
- Алтунін Валерій, командир взводу, старший лейтенант
- Бондаренко Віталій, гранатометник, солдат
- Гайдук Ілля, солдат
- Горда Анатолій, старший механік-водій, старший солдат
- Грабовий Валерій, заступник командира батареї, старший лейтенант
- Дмитренко Андрій, солдат
- Добропас Сергій, стрілець-зенітник, старший солдат
- Дубяга Станіслав, стрілець-зенітник, солдат
- Каменєв Денис, стрілець-помічник гранатометника, старший солдат
- Кива Владислав, водій-машиніст заправної машини, молодший сержант
- Ковальчук Юрій, командир бойової машини, сержант
- Коренченко Олег, солдат
- Коснар Павло, командир відділення, молодший сержант
- Котов Олександр, стрілець-зенітник, солдат
- Кузнецов Антон, стрілець-зенітник, старший солдат
- Кулібаба Руслан, водій-заправник, сержант
- Кучерявий Сергій, командир відділення, молодший сержант
- Левчук Павло, стрілець-зенітник, солдат
- Лісной Сергій, механік-водій, солдат
- Малишенко Тарас, стрілець-зенітник, солдат
- Манулов Сергій, технік, старший прапорщик
- Мірошниченко Сергій, старший навідник, старший солдат
- Москаленко Сергій, солдат
- Ніконов Павло, стрілець-зенітник, солдат
- Рєзніков Євген, командир гармати, сержант
- Самохін Антон, слюсар-монтажник, старший солдат
- Санжаровець Артем, старший солдат
- Скалозуб Артем, старший навідник, старший солдат
- Шостак Сергій, стрілець-зенітник, старший солдат
- Шульга Андрій, солдат
- Шумаков Сергій, старший стрілець, сержант
- Кривошеєв Сергій, механік-водій, солдат
- Проньков Ростислав, солдат
- Бабан Віталій, командир відділення, сержант
- Токаренко Ігор, механік-водій, солдат
- Бахур Віталій, заступник командира батареї-інструктор з ПДП, старший лейтенант
- Гончаренко Сергій, командир гармати, молодший сержант
- Ліфінцев Олег, водій-заправник, старший солдат
Пам’ять
У трагічну дату українці з болем згадали перших загиблих Героїв російсько-української війни. На своїх сторінках у соцмережах вони присвятили їм зворушливі слова.
“Світла пам’ять воїнам, які загинули у збитому літаку Іл-76, і всім захисникам України, котрі цього дня віддали свої життя за нашу незалежність. Не маємо права забути. Герої не вмирають!” – зазначив президент України Володимир Зеленський.
“Герої не вмирають! “Крилата піхота” летіла на допомогу своїм побратимам, які тримали оборону Міжнародного аеропорту “Луганськ”. Шість років минуло від страшної трагедії, однак гіркий біль і досі продовжує пекти наші серця”, – написав командувач Об’єднаних сил ЗСУ генерал-лейтенант Сергій Наєв.
“Україна, на жаль, і сьогодні втрачає найгідніших своїх синів, що мужньо відстоюють її територіальну цілісність, суверенітет і незалежність. Тож схилімо голови в пам’ять про воїнів, які загинули за волю України! Ми не забули і не забудемо нікого! Ви – назавжди в наших серцях! Вічна Слава та шана Вам, захисники України!” – додав він.
“Пам’ятаймо! 49 янголів… Ми пам’ятаємо. Героям слава!” – пише волонтерка Галина Абрам’юк.
“В ніч на 14 червня 2014 року 49 синів України пішли в небо. Пішли і не повернулися… Сьогодні шоста річниця. Вже шоста річниця горя і жалоби… Я пам’ятаю, наче вчора… Спочатку шок, жах, біль… Як ми готувалися і приймали тіла загиблих Героїв… Як я намагалася знайти і впізнати тіло Сергія Лісного, з яким я працювала на заводі в Дніпродзержинську… Марно… Стало зрозуміло, що тільки ДНК-експертиза ідентифікує всі тіла. Але із усіх документів з літака вцілів лише його частково обгорілий військовий квиток”, – згадує радниця голови Дніпропетровської ОДА Тетяна Губа.
“Підніміть очі в небо, махніть нашим Героям, вони з нами назавжди, вічна пам‘ять! Героям слава!” – закликала вона українців.
“14 червня вранці я пішла на ринок, а мене запитують: “Ти чула, що збили літак з українськими військовими?”. Мене відразу пересмикнуло. Дзвоню Владу – зв’язку немає. Я побігла до військкомату, мені було важливо знати, в якому саме літаку перебував мій чоловік. Але там сказали, що ще нічого не знають. Тільки о 12 годині дня мені зателефонував воєнком і сказав: “Співчуваю, ваш чоловік загинув”, – згадує слова Оксани Киви, вдови загиблого десантника, журналістка Ольга Омельянчук.
“І знов Півсотня є Небесна, і знов найкращих – за межу. Нестерпно боляче й нечесно,
приймають смерть вони чужу!” – присвятила вірш загиблим воїнам журналістка Вікторія Довгань.
“Ми не повинні зупинятися і опускати руки! Ми не повинні, по-перше, зрадити їх! Вічна пам’ять Вам, побратими! Співчуття родинам, близьким та рідним… Пам’ятаємо”, – написав офіцер ЗСУ, полковник Анатолій Штефан (Штірліц).
Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини
