Український прапор — один із найпростіших і водночас найсильніших символів світу. Дві горизонтальні смуги — синя зверху та жовта знизу — нагадують про безкрайнє небо над золотими пшеничними полями. Але його значення значно глибше, ніж лише мальовничий пейзаж. Для українців це символ незламності, гідності та любові до свободи.
Витоки синьо-жовтих кольорів
Історія кольорів сягає XIII століття. За князя Данила Романовича гербом Львова став золотий лев на синьому тлі. Пізніше, у 1410 році, польський літописець Ян Длугош описав хоругви військ Львівської та Перемишльської земель у битві під Грюнвальдом — вони вже мали синьо-жовті відтінки.
У XVII–XVIII століттях козацькі прапори Війська Запорозького також часто поєднували ці кольори, що пов’язувало їх із боротьбою за самоврядування.
Сучасного вигляду прапор набув 1848 року під час «Весни народів», коли у Львові Головна Руська Рада вперше підняла синьо-жовтий стяг як національний символ. Це стало важливим кроком у пробудженні української нації.
Прапор боротьби та відродження
У 1918 році, коли після століть поневолення Україна проголосила незалежність, синьо-жовтий стяг став державним прапором Української Народної Республіки. Хоча ця доба тривала недовго, саме тоді прапор закріпився в національній свідомості.
За радянських часів його використання суворо заборонялося. Людей переслідували навіть за зберігання прапора. Та попри репресії українці продовжували шанувати його — як тихий знак опору та пам’яті про волю.
24 серпня 1991 року, в день проголошення незалежності, синьо-жовтий прапор урочисто внесли до зали Верховної Ради. А вже 1992 року парламент ухвалив його як офіційний державний символ. Відтоді 23 серпня щороку відзначається День Державного Прапора.
Віхи прапора
-
1410 — синьо-жовті хоругви у битві під Грюнвальдом.
-
1649–1764 — козацькі знамена Війська Запорозького.
-
1848 — Головна Руська Рада у Львові підняла синьо-жовтий прапор.
-
1917–1920 — державний символ УНР.
-
1939 — прапор Карпатської України.
-
1991 — внесений до Верховної Ради в день незалежності.
-
1992 — офіційно затверджений державним прапором України.
-
1996 — закріплений у Конституції.
-
2003 — встановлено День Державного Прапора України (23 серпня).
Прапор сучасної України
Сьогодні синьо-жовтий стяг — це більше, ніж атрибут держави. Це символ єдності й гордості. Він майорить над урядовими будівлями, на спортивних аренах і культурних фестивалях.
Під час Революції Гідності 2014 року прапор став знаком боротьби за демократичне та європейське майбутнє. У той самий рік Росія окупувала Крим і частину Донбасу, зриваючи українські стяги там, але водночас вони масово з’являлися в інших регіонах — як символ опору та єдності.
У 2022 році, після повномасштабного вторгнення, український прапор набув глобального значення. Синьо-жовті кольори стали символом солідарності в усьому світі.
-
Це символ надії, що майорить над незламними містами та селами.
-
Це символ підтримки, який заповнює площі, вулиці та соцмережі по всьому світу.
-
Це символ опору, який українці підіймають навіть під окупацією.
-
Це символ жертви, адже він покриває труни героїв, що віддали життя за Україну.
Більше ніж прапор
Синьо-жовтий стяг — це пам’ять, боротьба і віра в майбутнє. Він уособлює вдячність, мужність і єдність. Де б він не майорів, він проголошує головну правду: Україна є і буде вільною. 💙💛

