Володимир Зеленський призначив генерал-лейтенанта Кирила Буданова, очільника Головного управління розвідки, керівником Офісу Президента. Це рішення підкреслює пріоритет бойового досвіду та суспільної популярності на тлі посиленого тиску з боку США щодо мирної угоди.
Про це повідомляє 24 Канал з посиланням на The Washington Post.
Яку роль може мати призначення Буданова?
За словами журналістів, призначення також має на меті зняти занепокоєння, пов’язані з корупційним скандалом, через який свою посаду залишив попередній керівник ОП – близький друг Зеленського Андрій Єрмак.
Україні потрібно більше зосередитися на питаннях безпеки, розвитку Сил оборони та безпеки України, а також на дипломатичному напрямку переговорів, і Офіс Президента в першу чергу служитиме виконанню цих завдань нашої держави,
– заявив Зеленський.
Посада, яка фактично є українським аналогом керівника апарату президента, залишалася вакантною з листопада, коли Єрмак подав у відставку. Це сталося через кілька годин після того, як антикорупційні слідчі провели обшук у його квартирі в межах масштабного розслідування.
У WP зазначають, що Єрмак, який не мав політичного досвіду і був призначений 2020 року після роботи із Зеленським у його продюсерській студії, не користувався повагою серед більшості українців.
Його звинувачували у надмірному впливі та жорсткому стилі управління. У Вашингтоні його також сприймали як конфліктну й контролюючу фігуру, яку вважали перешкодою для співпраці.
Натомість Кирило Буданов, за словами журналістів, є зовсім іншим типом керівника.
Відомий своїм холодним поглядом і точним передбаченням повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року, він став у воєнний час одним із найнадійніших і найпатріотичніших лідерів в Україні,
– йдеться в матеріалі.
Водночас це робить Буданова однією з найбільших загроз для Росії: країна-агресорка неодноразово намагалася його вбити.
Призначення Буданова, за словами громадської активістки та секретарки НАКО Олени Трегуб, означає, що Зеленський серйозно занепокоєний переговорами з Росією, майбутньою воєнною стратегією та питаннями безпеки, ймовірно, навіть особистої – з огляду на можливий транзит влади, вибори чи інші сценарії.

























