Уявіть собі сучасний світ без грошей. Чи можливе у ньому існування людини?
Сьогодні, ми впевнено можемо сказати, що ні. А от колись, багато століть тому, таке життя було можливим. Зокрема і в Україні. Спочатку, люди обмінювались предметами. Такі «гроші» ще називали товарними грошима. Вони були у вигляді зерна, хутра, худоби, солі, тютюну тощо. Однак – така валюта переважно зручною не була, адже було важко знайти те, що потрібно, та більше того, ними було складно виміряти цінність товару. Люди усвідомили, що для кращого життя потрібне щось, на що можна міняти все, що треба. Відтоді, новою валютою стало золото та срібло. А як наслідок – металеві монети.
Основи сучасної фінансової системи України почали закладатися ще з найдавніших часів. Першими, хто карбував власні монети були античні міста-держави Північного Причорномор’я, що були засновані на території сучасної України.
У Київській Русі державна валюта з’явилася дещо пізніше. Спочатку торгівля відбувалася за допомогою обміну, а державні доходи утворювалися з данини населення. Русини сплачували податки продуктами сільського господарства та продуктами промислів.
Із розширенням міжнародних відносин та торгівлі у Київській Русі почала формуватися власна грошова система. Грошовими одиницями були куни (хутро куниці чи білки), різани, ногати та гривні.
За князювання Володимира Святославича стало карбування перших монет – златників та срібників. Свої монети карбував і князь Ярослав Мудрий. На фінансах обох князів було зображення тризуба, який був родинним знаком династії Рюриковичів.
Поширеною валютою Київської Русі була «гривна» – так називали русини срібний злиток.
Cпочатку цей термін був пов’язаний з нашийним обручем — жіночою прикрасою із дорогоцінного металу.
У другій половині XIV століття фінансами епохи середньовіччя у Львові та Києві були львівські пів-гроші, галицькі монети, київські монети, празькі гроші, литовські динари, польські гроші, а також дукати і талери.
Надзвичайно цікавою сторінкою в історії фінансів є доба Запорізької Січі. За часів козацтва функціонувала Військова скарбниця. Існують гіпотези, що навіть Богдан Хмельницький карбував свої власні монети. Однак, підтвердження цьому історики не знайшли.
Під час перебування України у складі Російської імперії із середини XVIII ст. були поширені російські срібні та мідні монети, а також – десяткова монетна система: рубль, гривеник, копійка. Російська влада повністю замінила іноземні монети російськими з очевидною метою – довести про ліквідацію автономії України. Це значно ускладнило розвиток товарно-грошових відносин України на міжнародному ринку.
У тій частині України, що перебувала під Австро-Угорським пануванням в обігу були австрійські крони.
У період національно- визвольних змагань 1917-1918 років, після проголошення УНР було введено в обіг паперові гривні. Свої гроші намагався друкувати й Нестор Махно. Однак, із приходом радянської влади, єдиною валютою стали лише загальносоюзні гроші.
Сучасна грошова одиниця, яку ми сьогодні називаємо «гривнею» почала функціонувати на постійній основі лише у 1996 році із створенням Конституції України.