“Як ви могли кинути нас?”: українка після операції в Білорусі не може повернутися додому

832

Після рішення влади України про закриття авіасполучення з Білоруссю від 26 травня деякі громадяни зіткнулися з серйозною проблемою, як повернутися додому. Зокрема, йдеться про українців, яким в Білорусі робили хірургічні операції – зараз посольство пропонує людям добиратися на батьківщину наземним транспортом своїм коштом.

Про це розповіла Анна Пушкеля Курілова у своєму Facebook, передає РБК-Україна.

Жінка зізнається, що вона просто в розпачі. У своєму емоційному повідомленні українка обурюється, що Кабмін прийняв рішення про обмеження на польоти до того, як провести евакуацію громадян України з Білорусі.

Анна розповіла, що два тижні тому їй зробили операцію з пересадки печінки. Кошти на перебування в Білорусі для проведення трансплантації органу “збирали з миру по нитці”. Тепер жінка потребує дорогих ліків, аналізів та консультацій, і за все це потрібно платити, а пропускати прийом препаратів не можна, бо печінка може відторгнутися.

Крім того, залишатися в Білорусі вона не може, оскільки закінчується реєстрація. Тепер їй загрожує просто опинитися на вулиці.

“Краще б дали померти до операції. До цього пекла, що я пережила. Заради чого? Що б бомжувати на чужині?.. Мені в житті не було так страшно. Я не вірила, що таке може бути”, – пише вона.

Вдома Анну в Харківській області чекають троє дітей з інвалідністю та мама.

Жінка розповіла, що з нею телефоном зв’язалися з посольства України в Білорусі, з пропозицією “найняти бусик або “швидку” за свій кошт”.

“Україна вчора скасувала літаки з Білоруссю. Санкції. Закрила кордони до того, як забрати своїх! Я тут не одна. Тут пів відділення наших!. Тих, кого Україна сама ж послала на лікування!” – йдеться в публікації.

Як наголошує українка, додому їй добиратися близько 100 кілометрів, сидіти в машині всю цю дорогу 12-20 годин після операції вона не може, а “швидка” обійдеться в десятки тисяч.

Українка у своєму крику про допомогу просить про максимальний розголос цієї ситуації.

“Як ви могли кинути нас??! Своїх? Чи може держава подбати про те, щоб забрати нас? Раз ви відразу не подумали, що залишаєте таких, як я, беззахисних, безпорадних, порізаних, на вулиці чужої країни?”– написала Пушкеля Курілова.