“Гостомель атакували до сотні ворожих гелікоптерів”: військовий про перший бій на підступах до Києва

484

Напередодні річниці звільнення Київщини від російських окупантів та мародерів нацгвардієць розповів про перші години наступу ворога на Київ.

Подробиці гучної справи про відмову військовим будувати оборону на аєродромі в Гостомелі, про те, як захищали важливий об’єкт в передмісті столиці 24 лютого минулого року та як зганьбилась під Києвом “друга армія світу” – про все це напередодні річниці звільнення Київщини від окупантів в інтерв’ю розповів прес-офіцер бригади швидкого реагування Нацгвардії України “Рубіж” Андрій Куліш, – пише ТСН.

На початку березня СБУ повідомила підозри трьом, тепер вже колишнім представникам ДП “Антонов”. За даними слідства посадовці не допускали представників Нацгвардії на територію Гостомельського аеропорту для підготовки його захисту, оборони. Це призвело до тимчасового захоплення стратегічно важливого аеродрому, навколишніх населених пунктів і знищення літака “Мрія”.  Що саме посадовці забороняли будувати для оборони?

Погоджуюсь з версією СБУ. Все, що стосувалось наших намагань організувати оборону – з цього приводу тепер вже колишній керівник на контакт не йшов.

Йдеться про Сергія Бичкова?

Так, про нього. З його боку не було ніякого сприяння. Дозволу на спорудження, наприклад, окопів на території аеропорту він не дав. Всіляко протестував проти цього. Було сказано щось на кшалт того, що це аеропорт і рити окопів тут не можно. Тому, коли відбувся авіаналіт росіян на наш аеропорт, ми користувались природніми укриттями, так званою “зеленкою”, наявними будівлями. Але ми не були окопані, тому що нам до цього він забороняв створювати окопи для розташування техніки та особового складу. Слідство встановить деталі того, чому у нього була така позиція.

Яким стало 24 лютого 2022 року для військових, які захищали аеропорт Гостомеля?

Гадаю, що 23 лютого багато людей зрозуміли, що має щось статись. Особисто я зібрав речі, приготувався. На службі всі були в режимі підвищеної готовності – кожного дня у нас були навчальні тривоги. І 22 лютого, і 23-го. Всім було зрозуміло, що росіяни можуть намагатись захопити Гостомель, тому що він розташований поблизу Києва, ця злітна смуга здатна приймати великі вантажні літаки. Між 5 та 7 ранку 24 лютого прилетіла крилата ракета, вибухнула фактично в 200 метрах від цього місця, де ми зараз спілкуємось. Утворився великий кратер. На щастя, ніхто тоді не постраждав. Між 10 та 11 годинами почали летіти ворожі гвинтокрили, почався бій. Ударні вертольоти почали насипати ракетами по будівлям аеропорту, по нашим позиціям. За нашою інформацією, тоді працювало близько сотні ворожих гвинтокрилів. Загалом кордон тоді перетнули 140 вертольотів, до сотні працювали тут. Це окрім пари літаків Су-25. Заходило звено гелікоптерів, відпрацьовували, на їхне місце заходили інші.

©

Моя позиція була біля розташування наших військових пожежників, вони теж вели концентрований вогонь зі стрілецької зброї, одна з “вертушок” загорілась. Тоді стало зрозуміло, що російські гелікоптери ніякі не “летючи танки”, а ті, хто так вважав – просто стали жертвою ворожої пропаганди.

Яку кількість живої сили росіяни планували висадити тут, в Гостомелі, в лічених кілометрах від Києва?

Орієнтовно – 4 тисячі особового складу. Якщо ми кажемо про механізовану бригаду з артилерією – це до 4 тисяч тут могло бути в самий перший ранок повномасштабного вторгнення. Це сталось би, якщо б не стався той бій, про який я розповів. Якби бою не було – літаки б здійснили приземлення. В той би самий день росіяни могли увірватись в Київ. Тому як вівся бій – їхні літаки не могли сісти.

Була інформація, що певна кількість росіян висадилась за околицями аеропорту. Що відомо зараз про це?

Три групи росіян, парашутистів, 250-300 людей висадились в районі злітної смуги та північніше. З ними була перестрілка.

Яка кількість наших військових в той день протистояла ворогові саме тут?

До 200 військових. В основному це були військовослужбовці-строковці, рота батальону забезпечення. Це хлопці віком 18-20 років, офіцери управління. Тобто військові бухгалтери, військові психологи, пресслужба, військові пожежники. Основна частина нашої бригади тоді виїхала на схід на планову ротацію.

Як розвивались події після опівдня?

Десь між 12.00 та 13.00, коли у нас вже закінчився боєкомплект, командир прийняв рішення вивести особовий склад за територію частини для перегрупування. Ми відійшли. Наша артилерія нанесла удари по злітній смузі та скупченню ворожого десанту, який перебував біля аеропорту. Близько 16.00 ми були в районі Горенки, відходили пішки. Весь цей час кружляла ворожа “вертушка” – росіяни намагались визначити наше місцеположення. Згодом ми побачили, як вже заходить наша авіація для нанесення удару по злітній смузі. Згодом ми об’єднались з іншою частиною Нацгвардії для виконання завдань.

Що відбувалось в Гостомелі далі?

Ввечері висадились наші десантники, кілька груп. Частково був взятий контроль над будівлями аеропорта. Всю ніч точились бої. Вранці наступного дня українські військові здійснили засідку, знищили частину ворожої техніки, яка рухалась з боку Димера. Війська, які планували дістатись Гостомеля повітрям, не змогли цього зробити через зруйновану злітну смугу. Вони заходили в Україну суходолом зі сторони Білорусі. Кадирівці тут на КПП записували відео для Tik-Tok, розповідаючи про те, що вбили тут начебто 2500 людей. Наступного дня місцеві бачили над Гостомелем Іл, який кружляв тут, але не зміг приземлитись через зруйновану злітну смугу. З повідомлень було відомо, що в Василькові була спроба висадки ворожого десанту, але Іл, наскільки відомо був збитий нашими військовими. На борту могло перебувати  мінімум 200 людей.

Військові час від часу коментують вірогідність повторного наступу росіян на Київ. Зараз вони можуть розглядати шлях до столиці через Гостомель?

Злітна смуга аеродрому знищена та непридатна для приземлення авіації. Якщо буде здійснена така спроба, то росіяни, які сюди будуть летіти, просто будуть знищені тими засобами, які у нав вже є. Сенсу штурмувати цей аеропорт у них немає, але ми готові, тому що це стратегічний об’єкт. Оборона облаштована і навколо Гостомеля, і навколо Київської області.

Що відомо станом на зараз про знищення росіянами літака “Мрія”?

Наші хлопці, які патрулюють територію аеропорту, за декілька днів до вторгнення, бачили, як проводилось техобслуговування “Мрії”. “Антонівці” казали, що 24 лютого чекали сигнал до зльоту, але я не можу цього ні підтвердити, ні спростувати. Щодо знищення цього літака росіянами можу сказати таке: по ньому росіянами вівся вогонь. Ними були обстріляні ангари. Більше того, є відео, на якому видно нерозірвану ракету в “Мрії”. Вона не здетонувала. Руйнування “Мрії” сталось в результаті пожежи, яка почалась в районі даху літака, там де розташовані кисневі балони. Деталі повідомить слідство.

 Коли після деокупації Ви приїхали сюди, яку картина побачили на власні очі?

Тут було дуже багато сміття та руйнувань. Росіяни тут окопувались дуже активно, але гинули тут сотнями кожного дня в результаті наших ударів. За дитячим майданчиком облаштували капонір (вогневу позицію – Ред.) для танка. В знищених вантажівках кадирівців ми знайшли відеокарти з комп’ютерів, в мене з кабінету вкрали електрочайник та ставили його на вогонь. Всюди було їхне взуття. Виявилось, що вони перевзулись в українські берці, які зберігались у нас на складі. Одну зі своїх позицій вони обладнали з дитячих гойдалок. З будівлі школи, х приміщень молодших класів вони винесли пральні машинки, виставили, щоб при нагоді забрати. Не встигли, тому що тікали. Також знайшли український прапор, до якого якийсь орк пришив наші значки. Тобто сидів вишивав, щоб забрати. Окупанти в Гостомелі залишили для нас 100 скринь зі снарядами для танків.

Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини