Головна різдвяна пісня: як українська колядка “Щедрик” завоювала світ і як трагічно загинув її автор

489

Ви неодноразово чули цю композицію в улюблених кінострічках, рекламі та серіалах, тому сьогодні ми розповімо про її неймовірний успіх і сумну долю автора.

Різдво — прекрасна пора, коли домівки повняться не лише ароматами хвої та смачної їжі, а й співом різдвяних колядок. Виконання обрядових пісень у всіх культурах завжди було прекрасною розвагою і зануренням у святкову атмосферу, як дітей, так і дорослих, – пише ТСН.

Особливе місце серед різдвяних пісень для українців і західного світу посідає композиція Миколи Дмитровича Леонтовича “Щедрик”. Ця колядка є однією з найвідоміших святкових композицій, яка зачаровує публіку в усьому світі вже понад 100 років. Вона породила незліченну кількість каверів і стала різдвяною класикою в США. Саме про цю красиву мелодію ми сьогодні вам і розповімо.

Мелодія завдовжки в життя

Написав Леонтович свою композицію такою, якою ми її знаємо, не за один раз, а працював над “Щедриком” практично все своє життя. Під час написання чотирьох нотної мелодії він черпав натхнення в українських народних піснях і мелодіях, які чув у дитинстві на Поділлі, де виріс.

Першу її редакцію композитор створив у 1901-1902 роках, другу — у 1906-1908 роках, третю —у 1914-му, четверту — в 1916-му, і, нарешті, п’яту — 1919 року. Щоразу він намагався вдосконалити свою мелодію, адже жодна з них йому не подобалася, проте найбільш вдалою він вважав четверту версію, тому вирішив залишити її на суд публіки.

Так напередодні святкування Нового року у 1916-му “Щедрик” вперше була виконана хором Київського музично-драматичного інституту імені М.В. Лисенка, де працював Леонтович. Композиція мала колосальний успіх і буквально прославила свого автора, який однаково не вважав її ідеальною.

Світова слава

Але ось слава прийшла до цієї композиції завдяки диригентові хору “Українська республіканська капела” Олександру Кошицеві і 80 його учасникам. Саме вони привезли композицію за океан. Хор був створений Директорією для популяризації України, української мови та культури у світі, щоб представити Україну як незалежну від Росії державу з багатою культурою.

1919 року “Українська республіканська капела” вирушила у світове турне, в якому за три роки об’їхали 10 країн Європи, а потім вирушила до Північної Америки, де відвідали 36 штатів і 115 міст. “Щедрик” у цьому турі був головним хітом хору, і виконували вони його останнім.

Вперше в США почули “Щедрик” 5 жовтня 1921 року на концерті в Карнегі-Голі в Нью-Йорку. Є легенда, що цього вечора там був присутній Петро Вільговський (теж українського походження, хоч і народився в США), який був так вражений мелодією, що вирішив написати свою версію слів англійською мовою. Але, можливо, він почув її вже у записі.

Пісня нагадувала Вільговському передзвін дзвіночків, тому саме про них він і написав свої вірші. Пізніше пісня закріпилася в музичній культурі Заходу під назвою Carol of the Bells.

Вільговський народився в Пассаїку, штат Нью-Джерсі, і в дитинстві був учасником хору в Руському кафедральному соборі у Нью-Йорку. В майбутньому Петро навчався в Джульярді — одному з найбільших американських вищих навчальних закладів у сфері мистецтва і музики, а потім кілька років викладав там. Також Вільговський працював аранжувальником симфонічного оркестру на радіо NBC і виступав в Білому домі перед президентом США Вудро Вільсоном.

Свій текст для композиції Леонтовича він створив для симфонічного оркестру радіо NBC 1936 року. Саме завдяки цій людині та її впливу у світі мистецтва Carol of the Bells отримала таку популярність.

Про що співають

Хоч “Щедрик” і Carol of the Bells звучать в одному аранжуванні, вони несуть абсолютно різний зміст.

В українській версії співається про ластівку, яка кличе господаря дому, щоб він подивився на своїх овець, адже у тих народилися ягнята, що символізують щедрість і достаток, яку подарував його сім’ї прийдешній весняний сезон. Річ у тім, що ця пісня прийшла до нас з глибини століть, коли рік починався навесні — у час, коли прилітали птахи. Саме тому в “Щедрику” нам співає ластівка.

Щедрик, щедрик, щедрівочка,
Прилетіла ластівочка,
Стала собі щебетати,
Господаря викликати:
“Вийди, вийди, господарю,
Подивися на кошару —
Там овечки покотились,
А ягнички народились.
У тебе товар весь хороший,
Будеш мати мірку грошей,
Хоч не гроші, то полова,
У тебе жінка чорноброва.”
Щедрик, щедрик, щедрівочка,
Прилетіла ластівочка.

В американській версії все набагато простіше. Там немає прихованих метафор, тому що текст пісні Вільговського про прекрасний дзвін дзвіночків на Різдво.

Hark how the bells,
sweet silver bells,
all seem to say,
throw cares away

Christmas is here,
bringing good cheer,
to young and old,
meek and the bold,

Ding dong ding dong
that is their song
with joyful ring
all caroling…

У культурі

Колядка стала невід’ємною частиною Різдва і свят в США, але набула ще більшої популярності після використання її в рекламах і фільмах. Наприклад, найвідомішими стали “Сам удома”, “Міцний горішок-2” і “Гаррі Поттер”.

Також на неї є величезна кількість каверів. Наприклад, гурт Pentatonix переспівали Carol of the Bells а капела, а українська співачка Тіна Кароль включила “Щедрика” до своєї святкової програми “Різдвяні історії”.

Сумний фінал

Як ми вже писали, “Щедрик” вперше пролунав у США 1921 року і цього ж року її творець був жорстоко вбитий. Вночі на 23 січня 1921 року в селі Марківка в батьківській хаті Леонтович був застрелений Опанасом Грищенком з гвинтівки. Однак точна причина замаху так і не була встановлена. Одні вважають, що інцидент міг бути звичайним пограбуванням, а інші бачать тут політичний підтекст і замовне вбивство.

Хай там як, “Щедрик” отримав свою популярність у дуже бурхливий і кpивaвий період нашої історії, затьмарений зміною влади. А хор, який був відправлений розповідати світові про Україну, так на Батьківщину і не повернувся, але прославив українського композитора на весь світ, а наша колядка стала головною різдвяною мелодією в багатьох країнах.

Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини