Цей рік, 2023 не приніс масштабних успіхів у звільненні окупованих територій України, хоча тактичні перемоги все ж таки були. Але головну проблему зупинення активного наступу можна буде вирішити 2024 року.
Про це в ексклюзивному інтерв’ю OBOZ.UA висловив керівник Служби зовнішньої розвідки України у 2005–2010 роках генерал армії Микола Маломуж, – пише Варта1.
За рахунок надання західними союзниками саме тієї допомоги і в таких обсягах, які дозволять зрушити ситуацію з мертвої точки та забезпечити перелом у війні з країною-окупантом.
Цей рік може стати моментом істини не лише для України, а й для Заходу, якщо там зрозуміють, що, підтримуючи нашу армію, вони фактично захищають себе від путінської Росії, і що, якщо Україна не переможе, війна прийде в їхні будинки. Україна та союзники мають створити потужний блок, який буде «не по зубах» главі Кремля Володимиру Путіну і призведе до перемоги.
– Чого можна очікувати на фронті 2024 року?
– Думаю, у 2024 році має настати наш момент істини. Тому що це для України є критично важливим. Не тільки для людей, які чекають на перемогу, а й для того, щоб не дати росії затягнути цей процес надовго, зміцнюючи свої позиції, нарощуючи ресурси.
Щодо Заходу, то це момент істини і для нього. Там мають усвідомити, що Путін застосовуватиме всі озброєння не лише проти громадян країни, що воює, а й загрожуватиме країнам НАТО. Це насамперед Прибалтика, Фінляндія, Польща. А це вже перспектива великої конфронтації та глобальної війни.
Це є конкретна мотивація для наших зарубіжних партнерів. Хлопці, ви вважаєте, що допомагаєте Україні? Ні. Ви захищаєте себе. Тому що у перспективі доведеться воювати вам самим, і у війні гинуть ваші люди.
Щоб цього не сталося, давайте об’єднуватимемося у всіх секторах. Давайте ви допомагатимете Україні не за залишковим принципом – мовляв, що можна віддати зі старого озброєння чи якісь невеликі фінансові кошти виділити. Допомагайте Україні і в плані військової високотехнологічної підтримки, фінансово та оперативно в режимі онлайн. Усі системи, які можуть бути задіяні, повинні працювати в режимі онлайн. Тоді ми реально працюватимемо на перемогу і реально переможемо.
Я бачу, що пасивності наших союзників точно немає. Є перспективи, альтернативи. Я вважаю, що перспективи повного визволення України є. Потрібно включити всі фактори, про які я сказав.
Можливо також необхідно розглянути деякі кадрові питання. Потрібно формування потужного блоку – політичного, економічного, військового – антикризового уряду війни. Частина людей, які добре проявили себе, повинні залишитися, але частину позицій в урядових структурах, у різних міністерствах та відомствах необхідно зміцнити, щоб ефективно поєднати всі зусилля – військово-промислового комплексу, Збройних Сил, розвідок та наших партнерів. Так можна створити потужний блок, який Росії точно буде не до зубів, який дасть перспективу перемоги.
– Як найбільша проблема України в цій війні найчастіше називається недостатня військова допомога нашій країні від західних союзників. Так, ми досі не отримали винищувачів та далекобійних ракет. Чи вважаєте ви, що у 2024 році ситуація може кардинально змінитись?
– Думаю, навесні ми отримаємо в повному обсязі і ATACMS, і F-16, та інші кошти, які обговорювалися на всіх «Рамштайнах» і зараз обговорюються на неофіційному рівні. Зокрема, що закуповується, що вироблятиметься у тій самій Німеччині. Наразі формується нова виробнича лінійка для ЗСУ, а це нові можливості для настання та проведення потужних операцій.
– Якщо проблему з військовою допомогою буде вирішено, що ще знадобиться для перемоги?
– Генерал Залужний говорив про «порох» для перемоги. Але найголовніший «порох» – це зміна стратегії. І в Генеральному штабі ЗСУ зараз працюють над цим. Той самий Залужний вже заявляв, що ми не будемо, як у Першу світову війну, штурмувати окопи, тим більше мінні поля чи «зуби дракона». Ми вже штурмували, пройшли дві-три лінії. Зараз потрібні альтернативні формати. Найголовніші удари – це удари з тилу, з флангів, у глибоких тилах Силами спецоперацій. Вони мають діяти не на фронті, не на полі бою, а в тилах момент стратегічних ударів. Вони можуть змітати будь-які зміцнення ворога з тилу. Такі підрозділи, зайшовши вночі до тилу ворога, можуть знищити тисячі окупантів.
Потужні далекобійні удари на 300 кілометрів ATACMS, середні на 80 кілометрів з HIMARS, від нуля до 40 кілометрів удари всіма системами пілотних ракет, гаубицями, САУ, мінометами середнього рівня та іншими засобами, можуть накривати всю лінію оборони. всім напрямкам. У той же момент комплексно діють спецпідрозділи, які виконують завдання у тилах та на флангах.
Це називається системною зміною тактики. Але до цього поки не дійшли, оскільки ми вирішували питання поетапно: спочатку утримувати фронт та знищувати резерви та живу силу ворога, і це правильно. Наприклад, зараз щодня ми знищуємо в бою понад тисячу окупантів і ще стільки ж виводимо з ладу, за місяць це понад 60 тисяч, тобто близько десяти бригад. Це потужний підрив навіть для численної російської армії.
Потім настає етап розробки нової стратегії та підготовки наступальних операцій. Далі – активна робота з постачання нового озброєння та техніки, включаючи американську авіацію. Де-факто це підготовка до технологічніших дій. І, нарешті, найактивніша робота нашого ВПК, щоб ми спиралися не лише на іноземну допомогу, а й мали свої сили та кошти. Ми вже маємо свої безпілотники, ракети до 2 тисячі кілометрів, різні типи озброєнь та боєприпаси. Думаю, найближчим часом потенціал нашого ВПК зросте багаторазово.
Все це дозволить нам не лише ефективно оборонятися, а й наступати, оскільки під час наступальних дій озброєнь та техніки необхідно у кілька разів більше.
Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини
