Дорогу до українського Херсона наші військові почали прокладати ще весною 2022 року. Визволення міста відбулось завдяки непростим наземним операціям.
Зокрема, наші військові форсували Інгулець, закріпилися на іншому березі й поступово відбивати окуповані населені пункти на півночі Херсонської області. Група інженерного забезпечення однієї з бригад Збройних Сил України розповіла журналістам, як вони минулого року наступали на Херсон, – пише 24 канал.
Як наші військові створювали переправи через Інгулець
Підрозділ за п’ять із половиною місяців повзучого наступу на Півдні обслуговував сім переправ на Інгульці. Вони пропускали техніку, латали понтони, шукали, підвозили та підсипали щебінь.
39-річний тимчасово виконувач обов’язків командира групи, колишній рятувальник та багатодітний батько Євгеній Мазуренко (“Мазур”) розповідав, що в них не було інженерної техніки. Часто головними інструментами у роботі слугувала лопата та велике каміння.
У воді працювали без бронежилетів, бо вони тягнули на дно. При цьому обстріли були постійно, адже переправа була важливою ціллю для окупантів.
“Мазур” пригадував, що головною мотивацією була наша піхота, яка вже стояла в лісі за Інгульцем. Військові були голодні та поранені, потребували боєкомплекту. За словами військового, “не лякало нічого”.
Коли треба було викроїти час на прокладання або ремонт переправи, то “Мазур” сідав у свій пікап Nissan Navara, проїжджав по болотах на окупований берег і ганяв на ньому перед російськими позиціями, щоб перемкнути вогонь на себе.
Машина коштує три тисячі доларів, і я в ній їду один, а на річці в мене ІМР (інженерна машина розгородження – 24 Канал) працює за скількись мільйонів, з ним п’ять людей і ще три коменданти стоять. І таке було не раз. Це насправді продуманий вчинок, я хочу, щоб швидше була перемога, – розповів боєць.
Військові пригадували, що в середньому переправа стоїть 2 – 3 дні. Після цього її розбивали російські керовані ракети, танки та артилерія.
За словами бійців, найдовше – 4 дні – стояла переправа “Чернігів”. Найменше – 20 хвилин – в Білій Криниці. Після атаки росіян переправи вже не підлягали ремонту. Тож зазвичай поверх неї робили насипну, вздовж деяких – натягували канати, щоб пересуватися на човнах.
Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини
