Вже місяць без аналогового телебачення живуть глядачі столиці, Київської та Кіровоградської областей. А 1 вересня до них приєднається і більша частина України.
Про переваги та можливі недоліки нового формату телебачення повідомляють Факти ICTV.
Відмова від аналогового мовлення – суто технічний процес, який би мав непомітно пройти для телевізійної аудиторії. Однак, за місяць на прикладі пілотних областей виявилось, що частина українців до змін не була готова.
Навіщо відключають аналогове
Головна причина – технічна. Цифровий сигнал потребує меншого діапазону, ніж аналоговий. На практиці це означає, що частота, яку займає один аналоговий канал, може умістити, приміром, десяток чи два цифрових каналів. Отже, в перспективі кількість доступних глядачеві каналів може зрости.
До того ж, цифровий сигнал більш стійкий до різних перешкод. Для того щоб його піймати, потрібна антена меншої потужності, ніж для аналогу.
У чому різниця для глядача
Головна якісна і наочна відмінність цифри – більш чітка картинка. Якісне зображення, без сумнівів, виграє у порівняні з тремтячою картинкою аналогу, яка, до того ж, час від часу сніжить.
Це не означає, що новий для України формат мовлення абсолютно стійкий до втрати сигналу. Але таке трапляється значно рідше, ніж в аналоговому телебаченні. І в такому разі зображення не стає нечітким, а просто зникає.
Сильний сигнал та якісна картинка – звичайна річ для міських жителів. А от для глядачів маленьких містечок та віддалених сіл це недоступний дотепер рівень телебачення через нестійкий аналоговий сигнал чим далі від телевізійних вишок.
Як зловити цифру
Здавалось би, живи та радій новій якості. Але перехід на новий формат виявився болісним для деяких українців. Пілотне відключення двох областей показало, що найуразливіша категорія глядачів, яка відчула на собі всі труднощі переходу – це літні жителі сіл.
Для того, щоб підключити цифровий сигнал, власники телевізорів мають кілька варіантів. Найпоширеніший – придбати ТБ-тюнер (в середньому 450-600 гривень) і налаштувати його. Але найпростіше власникам нових моделей, в які приймач вже вбудований. Їм лише треба перевірити характеристики своєї техніки.
Більш дорогий, але значно легший у втіленні, варіант – це підключення кабельного або інтернет-телебачення. Технічні тонкощі владнають професіонали, а абонентам за якісну картинку доведеться платити щомісяця 50-200 гривень в середньому.
Українські реалії
Усі ці способи практично недоступні для пенсіонерів, що живуть у селах. Там сигнал ніколи не відрізнявся якістю, і більшість домоволодінь вже давно підключила супутникове телебачення. Ті, хто проїздив повз вулиці українських сіл, міг спостерігати картину, коли майже кожен будинок, навіть напіврозвалена хатка, обладнана супутниковою антеною.
Те, що в українців в пріоритеті телебачення, а не ремонт власних осель – окреме питання. Зараз мова про доступність телеканалів. Супутникове ТБ – річ не дешева. Встановити його коштує в більшості випадків більше за мінімальну пенсію (1435 гривень). А кабельні оператори у села через нерентабельність не заходять.
От і виходить, що українці пенсійного віку, які є основною аудиторією вітчизняного телепростору, залишились один на один з білим телешумом. За серпень регіони, де вимкнули аналогове телебачення, зустрілись з кількома проблемами.
Перша – відсутність цифрового сигналу на деяких територіях. У невеликій Кіровоградській області, де проживає менше мільйона людей, без телесигналу взагалі у серпні залишились 3 населені пункти. Аналог відключили, а цифри там не було і раніше.
Логічно припустити, що у вересні після відключення більшої частини України від старого формату мовлення, таких випадків буде більше.
Інша проблема – це недоступність приймача для одиноких людей. На Кіровоградщині 80-річна жителька одного з сіл через сусідів зверталась до місцевих телекомпаній та органів влади по допомогу з встановленням ТБ-приймача.
Пенсіонерка сама не пересувається, родичів не має, а отже після відключення залишилась без єдиного джерела зв’язку з зовнішнім світом – телевізора. І таких, як вона – сотні.
Перспективи
Але, попри труднощі, процес не зупинити. Перехід на цифровий прийом сигналу – потреба часу і зобов’язання України, яке вона взяла на себе ще у 2006 році. З 1 вересня без аналогового мовлення залишиться майже вся країна.
Якщо поки що в країні працює 1821 передавач, то вже у вересні відключать 1063 з них.
– 758 передавачів продовжать роботу до кінця цього року, це 40% від загальної кількості аналогових передавачів, – повідомив голова Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Юрій Артеменко.
Приймати старий сигнал зможуть лише території з особливим режимом мовлення (зона ООС та прикордонна частина Криму). Тож уникнути проблем з сигналом мешканцям віддалених населених пунктів не вдасться.
З іншого боку, цифра подарує якісне зображення та посилить інформаційну безпеку України. Головне, як в колись популярній грі з покемонами, спіймати сигнал.
Фото: dreamstime
Яна Семенюк
Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини
