Для чого ці паралельні форми? Щоб ніхто не сміявся з «индика». Бо так казали наші бабусі. Бо це завжди було наше…” – Лариса Ніцой

1971
Лариса Ніцой

Українська письменниця Лариса Ніцой на своїй сторінці у Facebook прокоментувала новий закон про правопис:

“Правопис.
Ми всі казали: «Індик». А в селі казали: «Гиндики».
– От село неасфальтоване! – сміялися ми. – Ну які гиндики?

Ми сміялися з села, ми сміялися з їхньої вимови. Мода була така, смітися зі своїх. Ми сміялися з усього українського, як другосортного. Ми й не помітили, як стали сміятися з України і не поважати її.

1991-го ми відновили Незалежність. Не проголосили, ні. ВІДНОВИЛИ. Бо проголосили ще 1918 року, а 1991 – відновили. Весь час до 1991-го ми були в окупації.

Відновили незалежність – тепер треба відновити правопис!

Стоп, стоп, стоп. Що значить, відновити правопис?

1927 року у Харкові зібралися науковці зі всієї України. Мовознавці. Вони представили світу свій спільний багаторічний труд – український правопис, у якому врахували особливості мови українців різних регіонів. 1928 року український правопис затвердив комісар освіти Микола Скрипник. 1929-го правопис ухвалила Українська Академія Наук.

У 30-тих роках, коли почалися репресії, цей правопис заборонили, а мовознавців арештували, розстріляли. Знищили.

Репресували не лише українську інтелігенцію. Репресували українські слова. Створили цілі таблиці, в яких заборонили українські слова, заборонили українську вимову і написання з поясненням: «Це слово БУРЖУАЗНО-НАЦІОНАЛІСТИЧНЕ».

Що ж це за слова такі, буржуазні?

Хитун. Знаєте, що це? Маятник. На маятник українці казали «хитун», але хитун заборонили, бо в російській мові – «маятник», і в українців так повинно бути. Хитун – буржуазне слово.

Винарня. Не можна казати «винарня», треба казати «винний завод», бо в російській мові так. Винарня – буржуазне слово.

Индик. Не можна казати «индик», треба казати «індик», Бо це грамотно. Немає в російській мові слів на літеру «ы», тож в українській їх теж не повинно бути. «Индик» – це безграмотна форма забитих українських селян.

І таких слів було безліч. Репресованих. Як і людей (прогугліть, в інтернеті є ці таблиці з буржуазними словами).

Для чого це робилося? Щоб максимально наблизити українську мову до російської. Щоб показати нам, що українська мова – це різновид російської. І ми так і жили в цій парадигмі багато років. І користувалися московським правописом , запровадженим для нас таваріщами Сталіним і Кагановичем і Ко. До речі, ще й досі користуємося. До нього вносили певні зміни, але він – той же, Сталінський.

Чи вийшло наблизити за допомогою совєцького правопису українську мову до російської? Так. Трохи. Однак, все одно це не врятувало ситуації. Мовознавці стверджують, що найближчі до української мови: білоруська 29 спільних рис, чеська, словацька – 23 спільні риси, польська – 22. З російською спільності 11. Це за Тищенком. У інших мовознавців – інші критерії і цифри. Проте, всі сходяться до спільної думки, російська мова до української по схожості стоїть найдальше з-поміж інших споріднених мов.

Ми відновили незалежність. Ми сказали: «Україна понад усе»! Чому ж і досі кажемо: «Правильно «індик», а «индик» – ха-ха, неграмотно!» Адже вимова «индик» – то якраз НАШЕ.

Власне через цю вимову українського народу, «узаконену» в правописі, вчених і розстріляли. Майже всіх укладачів правопису. Знищено.

Агатангел Кримський – мовознавець, поліглот. Знав 60 мов. Звинувачений в антирадянській націоналістичній діяльності. Знищений.

Курило Олена – мовознавець, діалектолог, розробник української термінології. Визнана «виразним представником… контрреволюційної програми української буржуазії в українському мовознавстві». Знищена.

Олекса Синявський – мовознавець, професор трьох університетів, Досліджував внутрішні закони української мови, редактор остаточного тексту правопису. Убитий.

Євген Тимченко – академік, поліглот, спеціаліст по санскриту та порівняльному мовознавству. Звинувачений у контрреволюційній націоналістичній діяльності. Арештований.

Всеволод Ганцов – мовознавець, автор розділу «Фонетика» у Правописі. Звинувачення йому вже не приписувало ворожу націоналістичну діяльність. Слідчі так і казали – автор українського правопису. Пройшов 17 років концтаборів ГУЛАГу.

Григорій Голоскевич – мовознавець, укладач найповнішого (40 тис.слів) і найкращого українського словника, що вийшов друком 1930 року. Звинувачений у контрреволюційній діяльності. Арештований. Загинув у тюрмі.

Борис Ткаченко – мовознавець. Науковий співробітник Академії Наук, викладач. Розстріляний трійкою НКВС…
Це далеко не весь перелік знищених мовознавців, авторів правопису.

Радянська влада боялася Української мови, як вогню. Бо Українська мова – це українська свідомість, націоналістична, не московська. Українська мова – це незалежність у всіх проявах. Українська мова – це головний свідок у справі «Москва – не Русь». Прямі нащадки Русі – українці, і одними з перших вам про це скажуть мовознавці.

Ми відновили Незалежність, чому ж правопис не відновили? Основні аргументи: какая разніца; не на часі; звикли до цього правопису, що є; нам так удобнєй.

Насправді, незалежність ми відновлюємо лише тепер. Історичну пам’ять відновлюємо лише тепер, а правопис – це теж наша історія і її треба відновити. Тепер. Хоча озвучувати цю тему почали ще в 90-тих. Це ще один пазлик України.

Не бійтеся цього правопису. Ніхто вас не примушуватиме одразу говорити так, як буде у відновленому правописі. Ніхто не скаже: «Вчора говорив отак, а сьогодні вже кажи Инакше». Чи відчуло суспільство якусь напругу чи труднощі з нещодавнім поверненням нашої літери «ґе»? Не відчуло. Так і тут. Існуватимуть паралельні форми.

Для чого ці паралельні форми? Щоб плутатися?
Це робиться для того, щоб ніхто не витирав ноги об власне українські слова, які теж є правильні. Щоб ніхто не сміявся з «индика». Бо так казали наші бабусі. Бо це ЗАВЖДИ БУЛО НАШЕ.

Особисто я в цьому питанні хочу довіритися мовознавцям. Ми не обговорюємо в мережах правильність зварювання мостів – залишаємо це спеціалістам. Не обговорюємо правильність розрізання тканин хірургами – залишаємо це фахівцям. У мовних питання теж хочу покластися на вчених.”

Правопис.Ми всі казали: «Індик». А в селі казали: «Гиндики». – От село неасфальтоване! – сміялися ми. – Ну які…

Gepostet von Лариса Ніцой am Dienstag, 28. August 2018

Алла Гунченко для Україна Неймовірна

Редакція може не поділяти думку авторів. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій.

Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини