Владімір Путін не відмовився від планів “денацифікації” України. Ба більше, свою політику російський диктатор нібито закріпив у новому документі державної стратегії про протидію “екстремізму”.
Про це повідомляє 24 Канал з посиланням на звіт аналітиків Інституту вивчення війни (ISW).
Як Путін хоче боротися з “екстремізмом”
У своєму документі про “протидії екстремізму” Путін продовжує висувати ті ж вимоги, які були у 2022 році – на початку повномасштабного вторгнення. Серед “стратегії” російського диктатора – відставка українського уряду.
Так, Путін підписав нову “Стратегію протидії екстремізму в Росії” 28 грудня. Раніше російський президент підписував відповідний указ у 2020 році. Водночас до самої “стратегії” внесли зміни. Зокрема, у 2024 році у документі вперше з’являються згадки про “русофобію”, яка в “стратегії” визначається як “недружнє, упереджене та вороже ставлення та дискримінаційні дії щодо росіян, мови та культури недружніми до Росії державами”.
На відміну від версії 2020 року, у документі також називають Україну “основним джерелом екстремізму“. Ба більше, Путін традиційно вдався до звинувачень про поширення “неонацистських ідей”. У “стратегії” також зазначається, що Росії “необхідно ліквідувати джерело екстремістських загроз, які виходять з України”.
Аналітики ISW нагадали, що 24 лютого 2022 року Путін, коли оголосив про початок повномасштабного вторгнення в Україну, заявив, що “Росія проводить денацифікацію України” – спробу виправдати усунення легітимного, демократично обраного уряду України. Подібні заяви російського президента свідчать, що він не планує розглядати компроміси щодо своїх вимог.
Крім того, нові згадки Путіна про “русофобію” та “дискримінацію” російських громадян узгоджуються з нещодавніми заявами Лаврова про те, що така “дискримінація” буцімто є з боку української влади, а тому – це нібито “основна причина війни, яку повинні розглядати на майбутніх переговорах”.
Кремль, ймовірно, використає цей новий стратегічний документ, щоб виправдати свої заклики до відставки українського уряду як “антиекстремістські” заходи,
– припускають аналітики.
“Стратегічний документ” також містив пункти, які матимуть резонанс у російській провійськовій ультранаціоналістичній спільноті. Ймовірно, це є частиною зусиль Кремля, спрямованих на заспокоєння та завоювання прихильності цього ключового електорату. Так, у документі стверджується, що мігранти в Росії також “ведуть протиправну діяльність, яка сприяє поширенню екстремізму”. Відтак, документ закликає Росію посилити міграційну політику, в тому числі – шляхом боротьби з “пропагандистськими заходами”, які відбуваються в місцях проживання мігрантів.
Ба більше, Путін закликає скорегувати освітні програми на Південному Кавказі та в Центральній Азії, щоб запобігти поширенню “русофобії”. Аналітики додають, що російські так звані “воєнкори” раніше неодноразово бідкалися, мовляв, Росії слід запровадити суворішу міграційну політику, а також скаржилися на “русофобію” у колишніх радянських державах. Під цей шквал критики потрапив, зокрема, і Казахстан.
ISW продовжує вважати, що Путін змушений догоджати своєму ксенофобському й ультранаціоналістичному електорату, який є одними з найзатятіших прихильників війни Росії в Україні, і водночас балансувати між потребою Росії в робочій силі для її економіки й армії, – резюмували аналітики.
Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини
