У боях за свободу й незалежність України на фронті загинув 43-річний Олексій Романчук із міста Рівне. Солдат ЗСУ, який у перервах між бойовими діями встигав читати книги в окопах, з грудня минулого року вважався зниклим безвісти.
Напередодні підтвердилася його смерть, а 2 червня рідні та небайдужі люди провели захисника в останню земну дорогу. Фото з церемонії прощання опублікував Олександр Третяк, – пише OBOZREVATEL.
“Як же боляче щоразу бачити сльози на обличчі матері, батька, коханої, коли розуміють, що їх найрідніша людина вже не обійме їх. Бо Герой віддав своє життя на цій чорній війні. Інакше він просто не міг. Саме таким, принциповим, чесним та вірним своїй країні, був Олексій Романчук”, – сповістив міський голова про смерть Героя.
Олексій Романчук народився у Якутії, РФ, у місті Нерюнгрі, де на той час працювали його батьки. Там хлопець закінчив школу, але вищу освіту здобував вже у Рівному – навчався у МЕГУ ім. С. Дем’янчука.
“Льоша, хоч і народився у Росії, завжди вважав Україну своєю Батьківщиною. Від 2014 року, коли почалися перші прояви російського вторгнення, був готовий стати на захист країни. У 2015-му пішов у військкомат, щоб записатися добровольцем, хоч мав поганий зір. Проте тоді отримав відмову: чекайте, коли буде потреба – зателефонуємо. І зателефонували вже у березні 2022…” – розповіла кохана воїна Оксана.
За її словами, про початок повномасштабної війни вони дізналися із дзвінка подруги у Харкові. Чоловік із першого дня почав активно волонтерити, допомагати воїнам, адже займався послугами з перевезення.
“А вже 21 березня прийшов додому, очі аж світилися – його запросили до військкомату. Він відчував, що його місце там. Казав, що мусить зробити все, щоб у нас не було таких звірств, як у Бучі, щоб ворог сюди не прийшов…” – зазначила жінка.
Рідні кажуть, що цілеспрямований, активний, надзвичайно комунікабельний Олексій легко і швидко знаходив спільну мову з людьми. Тож спершу допомагав на місці з ремонтом техніки, а потім перевівся у бойову бригаду. Він пройшов навчання, згодом уже відправився виконувати бойові завдання на Миколаївщину, Херсонщину.
Олексій дуже любив подорожувати, рибалити й читати. У посилках просив передавати йому книги – вони були його надійними супутниками навіть в окопах.
“Я маю тут бути, щоб вам там було спокійно, щоб ця війна швидше закінчилась”, – говорив чоловік коханій. Вони разом будували плани. Перш за все, на спільне життя. Вже 9 грудня 2022 року Олексій та Оксана мали стати подружжям офіційно. 1 грудня воїн написав та передав командиру заяву на одруження і пішов на завдання… А 3 грудня зв’язок із його підрозділом був втрачений.
Щодня упродовж цих жахливих місяців, поки 43-річний солдат Олексій Романчук вважався зниклим безвісти, рідні не втрачали надії, що він живий. Та на жаль, минулого тижня сім’ю повідомили про попередній збіг ДНК в одному з тіл, які ворог повернув Україні після обміну 30 січня.
“Ми до останнього не могли повірити. І навіть зараз серце не хоче приймати, що Льоши немає. Але я розумію, що він не міг інакше, він не міг не піти, не міг не стояти до останнього. Освітлюючи дорогу іншим, він згорів сам…” – зізналася Оксана.
Прощання з Героєм пройшло 2 червня на майдані Незалежності в Рівному. Поховали його на кладовищі “Нове”. В Олексія залишилося двоє синів – 13 й 19 років, якими він пишався та всім розповідав про їхні успіхи.
“Олексій щиро вірив в те, що зараз у нас є шанс звільнитися від раш*ської нечисті, щоб вже його сини не повинні були знову йти на війну… Завжди чинити по совісті, не боятися перешкод, сміливо йти вперед – саме такими принципами він керувався у своєму житті. Його серце перестало битися ще у грудні, а тільки сьогодні його тіло знайде спокій у рідному Рівному. Вічний біль, що втрачаємо кращих синів України. Щирі співчуття родині та близьким, нехай Бог дарує сили пережити таку непоправну втрату…” – зазначив мер міста.
Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини
