Бої під Бахмутом продовжують забирати життя українських захисників. За день до нового року, 30 грудня, у пеклі на землі на Донеччині загинув майстер тайського боксу Владислав Вакуленко. Бійцю ЗСУ тепер завжди буде 21 рік.
Про смерть спортсмена повідомив Національний університет фізичного виховання та спорту України, де навчався Вакуленко, передає Обозреватель.
“Владу було всього 21. Влітку він отримав диплом НУФВСУ, мріяв про майбутнє та перемогу. Не вистачить слів, щоб висловити свої співчуття родині Владислава. Спочивай із миром, наш сміливий захисник! Герої не гинуть!”, – відреагували на трагедію в університеті.
Паралельно з навчанням Вакуленко займався тайським боксом Муай тай. Хлопець будував плани на майбутнє та мріяв повернутися до тренувань у своєму залі. Але ворожа куля забрала життя Владислава у боях під Бахмутом.
“Живемо війною! Розумію, що ми живемо в історичний час, коли поряд справжні відважні побратими, у яких дух і тіло рве до бою. Коли хочеться спати менше, щоб побачити більше, і зробити більше, насолодитися кожним моментом. Час, який показує, хто дійсно залишився поряд і чекає тебе. Той час, де ти почуваєш себе, як на відпочинку і отримуєш велику насолоду. Той час, де ти залишишся героєм або загинеш героєм”, – писав Вакуленко у своєму Instagram буквально наприкінці листопада.
Досі не можуть повірити у смерть боксера його тренер, друзі та близькі, які бачили Владислава живим трохи більше тижня тому.
“Ще тиждень тому ми бачилися, жартували. Говорили про те, як би круто, якби ти повернувся до тренувань. Не хочу вірити в те, що тебе більше немає. Завжди на позитиві і з крутою усмішкою. Ти завжди був гідним чоловіком. і цілеспрямованості у тобі хоч відбавляй. У своєму віці ти зробив більше, ніж деякі за 50–60 років. Ти пішов як справжній воїн. Дякую тобі за все”, – написав друг воїна Іван.
“Ми завжди пам’ятатимемо, кого забрала у нас проклята Росія. Влад зустрічав будь-які труднощі з посмішкою, що відображалася у всіх усередині. Людина, яка несла світло, була відважною і доброю. Могла просто так прийти і подарувати подарунок, підтримати, пожартувати. Викладався на всі сто на тренуваннях. Віддав своє життя в боротьбі із загарбником. Я пишаюся, що знав тебе, Влад. Я пишаюся, що тренував тебе. Я пишаюся, що міг допомогти чимось. Ти – приклад відваги й хоробрості”, – розповів тренер Влада Станіслав Войтенко.
Бракує Вакуленка і його побратимам по “Азову”.
“Для нас це велика втрата, адже він був справжнім позитивним і світлим воїном Азовського руху. Брат, зустрінемося вдома. Помстимось і не забудемо”, – відреагував на загибель спортсмена його товариш по зброї, боєць ЗСУ Владислав Носов.
Також Носов переказав розмову загиблого героя зі своєю мамою, щоб показати, наскільки Вакуленко був відданий своїй справі та своїм побратимам. На прохання мами повернутися додому Владислав відповів: “Мамо, не можу, тут мої брати. Пишайся мною, я в “Азові”. Пишайся мною”.
Захисниця України Анастасія Чуйко зізналася, що Владислав був найсміливішим з тих, кого вона знала і ким пишалася.
“Ти був сильний духом. Ти був для мене прикладом. Я любила твою посмішку. Навіть на штурмах ти посміхався. Любила твої голосові та смс за сотні кілометрів, які змушували мене більше цінувати життя. Ти підтримував мене, коли сам був у пеклі. Ти говорив, що потрібно жити зараз. Ти казав, що воюєш, тому що це наш обов’язок. А я тобі обіцяла не плакати і стати хорошим офіцером”, – розповіла Анастасія.
Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини
