Україна продовжує втрачати своїх кращих синів та дочок. У боях на Донеччині загинув Роман Голубець із Прикарпаття.
Він був єдиним сином у батьків. Про важку втрату повідомила Рогатинська міська територіальна громада, – пише 24 канал.
Що відомо про Романа Голубця
Роман Голубець народився 30 листопада 1997 року в мальовничому селі Городиська, що на Прикарпатті. Він був єдиним сином у своїх батьків, які з дитинства виховували його в любові та доброті.
Роман відзначався високими успіхами у навчанні, мав хист до точних наук, особливо до інформатики. Після успішного складання ЗНО хлопець вступив на факультет комп’ютерної інженерії у Тернопільському національному економічному університеті.
До повномасштабного вторгнення Роман працював за спеціальністю у Тернополі, а також деякий час за кордоном. Незадовго до повномасштабного вторгнення він повернувся в Україну.
Роман розумів, що воєнні дії триватимуть довго. Казав, що підпише контракт або… у резерв. Розумів, що “на ти” з технологіями, тож може стати корисним у війську як дронщик чи артилерист. Ці військові професії потребують саме таких фахівців,
– розповіла мама захисника Галина.
24 червня 2024 року Роман приєднався до лав ЗСУ, а вже у вересні пройшов вишкіл у Словаччині і вирушив на бойові позиції на Донеччині. Роман був стрільцем-помічником гранатометника механізованого відділення механізованої роти.
Незадовго до загибелі Роман спілкувався з мамою в чаті. Він намагався вберегти батьків від зайвих хвилювань, тому повідомив, що може не виходити на зв’язок 7 – 10 днів через відсутність інтернету.
Мама постійно перевіряла телефон, в очікуванні на повідомлення від сина, проте зв’язок з ним так і не відновився. Невдовзі родина отримала трагічну звістку: 5 жовтня Роман, їхній єдиний син, загинув від рук російських окупантів.
Роман Голубець загинув під час виконання бойового завдання біля Катеринівки у Покровському районі Донецької області.
10 жовтня траурний кортеж із тілом загиблого військового прибув на Рогатинщину. Церемонія прощання із захисником відбулася на площі Роксолани.
“Війна не перебирає, гине цвіт. Захисник Роман, якому тільки 26, як і багато наших молодих хлопців і дівчат, міг стати достойною гілкою родинного дерева. Подарувати світу мудрих дітей, зробити чимало прогресивних речей. Бо був світлом України, умів бачити більше і глибше. Сьогодні, його ім’я – вічність та щит, для тих, хто прожив цей день у тиші та затишку. Він – воїн, який вчить нас бути сильнішими, сміливішими, протистояти темряві”, – зазначили у громаді.
Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини
