Британець побачив у новинах дії росіян в Україні і подався на фронт: порозумітись допомагав Google-перекладач

626

Українською чоловік і досі знає лише кілька слів, але називає Україну батьківщиною.

У новинах британець Джеймс Дуроуз побачив, як російські гелікоптери стріляють по будинках, як плачуть діти – і не зміг залишатись осторонь, тож вперше в житті рушив до України. Спочатку допомагав як волонтер, а згодом  вступив до ЗСУ. Вже понад рік він б’ється за нашу волю, знаючи українською лише кілька слів, йдеться в ТСН.

Освоювати українську Джеймс почав, коли добровольцем пішов у батальйон Карпатська Січ. Каже, покинути Велику Британію його змусили побачені в новинах кадри. Зруйновані будинки й діти, які плакали через російських терористів. “Як побачив вперше, коли вертольоти били по цивільних будинках, українські діти плакали, я сказав, що це тероризм, я хочу поїхати і допомогти”, – пригадує він.

Не маючи жодного військового досвіду і навіть не розуміючи мови, пройшов навчання. “Наш інструктор трохи говорив англійською, то ми знаходили з ним комунікацію. А щодо української, то гугл-перекладач був моїм кращим другом”, – сміється доброволець.

Для таких добровольців, як Джеймс, в Україні створили спеціальний інтернаціональний підрозділ. Мовне питання, жартує, воювати не завадило. Найперше, сміється Джеймс, вивчив українською лайку, якою сипали в бік ворога побратими. Однак зараз уже знає і ввічливі фрази.

Разом зі своїм батальйоном Джеймс на псевдо Ді воював на Донеччині та Харківщині. Найтяжчим для нього, згадує, був бій під Ізюмом, коли на їхній підрозділ сунули одразу п’ять російських танків. “Танк вистрілив так, що куля просвистіла у мене над головою, це було страшно. Я дивлюся – вони так ідуть, і я стріляв. Я почув по радіо, як почали говорити, що один танк знищений, другий, третій, четвертий і п’ятий танк знищений”, – розповідає він.

Зараз Джеймс у відпустці і шукає новий підрозділ, аби бути на передньому краї української оборони. Допомогти англійцю взявся його товариш Євген Тузов. “Він уже навчився користуватися самим розповсюдженим нашим озброєнням. Коли ми отримуємо лендліз, не треба перекладача, не треба ніяких стікерів, він скаже, що це треба витягнути спочатку, а потім натиснути ту кнопку”, – пояснює Євген.

Джеймс Дуроуз каже, що закохався в Україну. Хоче показати її краєвиди друзям і батькам. Своє майбутнє бачить саме тут – на вільній від ворога землі, яку навіть сам не помітив, як почав називати “мазеленд” (батьківщина – ред).

Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини