Викладачка філософії і культорології педуніверситету Драгоманова систематично осуджує все, що відбувається в Україні.
Викладачка культурології та філософії Євгенія Більченко назвала Україну “лімфовузлом на тілі американської колонії”, а перехід сфери обслуговування в Україні на державну мову “маразмом”, передає ТСН.
Що ще встигла наговорити про Україну, політику та закони скандальна викладачка Більченко:
Що відомо про Євгенію Більченко
Евгенії Більченко 40 років, народилася у Києві. Заміжня.
У “Вікіпедії” зазначається, що вона “українська російськомовна поетеса, прозаїк, культуролог, філософ, перекладач, доктор культурології, кандидат педагогічних наук, професор кафедри культурології Факультету філософської освіти та науки Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова”.
Відчуває себе росіянкою, називає себе “громадянкою країни, яка відчуває себе “русской” і має російську ідентичність”.
Вважає себе “проклятим космополітом, російським поетом, українським громадянином, лівим філософом Європи, антиглобалісткою, анархісткою, постмодерністкою, пацифісткою і лузеркою. Пише російською та українською мовами. Активно захищає права так званого російськомовного населення України.
За антиукраїнську пропаганду, заперечення російської агресії та маніпулювання суспільно значущою інформацією є фігуранткою бази “Миротворець”.
Закінчила Київський національний університет культури і мистецтв. Спеціальність: “культуролог, викладач теорії та історії культури”
У 2006 році захистила кандидатську дисертацію з релігійно-освітньої проблематики Київської Русі, у 2012 році — докторську дисертацію з проблематики діалогу культур в сучасному суспільстві. Перекладає вірші українських поетів на російську мову.
Є засновником літературно-поетичної студії у Києві. 2017 року побувала у Москві і Санкт-Петербурзі, де провела три тижні.
Слово – не горобець: що Більченко думає про Україну, війну і мову
- Росіянам на нинішню нашу колонію в принципі наплювати. От не думала, що я так скажу. Маєте рацію ви, що вам на таке начхати. Біжіть звідси подалі, тут – дно дна. Повна втрата соборності, цивілізованості і незалежності. (допис у фейсбук)
- Мова тут – ні до чого. За зовнішнім маркером знакової сфери ховається щось більш глибинне і страшне. Це – глибше мовних норм і страшніше вуличних побиття. Ім’я йому – “звичайний фашизм”. Він – в думках, в почуттях, в несвідомому. Таке не намацаєш, ним просочене наше віртуальне і реальне повітря.(допис у фейсбук)
- Процвітає людиноненависницька ідеологія. Ксенофобія по відношенню до власного населення досягла військового і цивільного апогею. Націоналістична цензура опанувала не тільки медіа, а й науку. Цивілізаційна пам’ять знищується на всіх рівнях.(допис у фейсбук)
- Цей закон (про перехід сфери обслуговування на державну мову – Ред.) – лише ланка в ланцюзі, черговий опухлий лімфовузол в тілі онкохворої американської колонії. (допис у фейсбук)
- Так, я була волонтером “Правого сектора”, але я також була волонтером в декількох бригадах Збройних сил України – на початку війни, коли наші хлопці мали потребу в одязі і ліках, коли гинули люди – невідомо за що, і під російськими, і під ополченцями. (інтерв’ю Радіо Свобода)
- Мене пов’язують читацькі відносини з представниками “ЛНР” і “ДНР”, де мене багато хто любить і поширює мої книги, за що в Україні можна сісти до в’язниці. (інтерв’ю Радіо Свобода)
- Раніше я вважала, що так, нічого такого не було, — що вся ця раґулізація під приводом “боротьби за національні цінності” з тематиками дисертацій, репертуарами концертів і вже не м’яким придушенням російського слова настане пізніше, коли націоналістична мода витіснить ліберальну. (допис у фейсбук)
Що думають про антиукраїнські висловлювання Більченко інші
“Це абсолютно неприпустимо. Ми живемо в умовах війни, де Росія – агресор, боремося за свою незалежність, а людина фактично виступає в ролі пропагандиста країни-агресора. Це не є питанням свободи слова. Такий пропагандист може працювати будь-де, але в університеті його ідеї доносяться студентам. Тому, насамперед, це питання до самого університету – які завдання він ставить перед собою в країні, яка бореться за незалежність”, – прокоментував Укрінформу ексміністр освіти і науки, голова Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти Сергій Квіт.
“Однозначно, викладачам з подібною позицією не місце у навчальних закладах. Більченко повинна бути звільнена негайно. Викладачі мають бути прикладом для наслідування, адже вони формують світогляд нового покоління українців. Який світогляд може формувати викладач, який ненавидить свою власну країну?”, – висловився з цього приводу активіст Руху опору капітуляції Дмитро Сінченко.
“Викладачка Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова називає Україну американською колонією, розповідає про громадянську війну, неонацизм, дозволяє собі переписуватися зі студентами на парах російською мовою. Що з цим можна зробити? Відповідь на це питання не така проста та очевидна. Є велика спокуса написати “Треба звільнити!”. Я не думаю, що рішення настільки просте. Я переконана, що університет має мати автономію, яка має передбачати можливість самостійно ухвалювати кадрові рішення”, – написала депутатка Верховної Ради, членкиня комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Інна Совсун.
“Агресія Більченко до української мови та розпалювання ворожнечі це тільки останній приклад. Найбільша біда в тому, що вона відкрито хизується дружбою з Прілєпіним, який з шевроном “ДНР” вбивав наших військових. А ще те, що Більченко несе антиукраїнську маячню студентам просто під час лекцій. У той же час я бачу, як ті самі російські ресурси, які захищають Більченко, масово цькують вчительку Вікторію Жданову з Дніпра. За те, що вона каже учням правду про те, що Росія на нас напала. І є ризик, що вчительку спробують звільнити зі школи. Ці історії тривають одночасно. Ту, що кличе нашу країну “колонією” та принижує українців в Україні, лишають працювати з студентами. А жінку, яка називає речі своїми іменами, реально переслідують. Маю сподівання, що вчена рада Драгоманова ухвалить єдине правильне рішення. А Вікторія Жданова працюватиме в школі і надалі”, – написав активіст Сергій Стерненко.
“Я високо ціную внесок в світову культуру, зроблений цією людиною, я вдячна за все, що Женя робила і робить в сфері літератури, науки і освіти всупереч обставинам. Те, що відбувається в нашій країні зараз (не буду перераховувати по пунктах), в тому числі переслідування за інше мислення, все більше тхне середньовічної дикістю”, – написала Анастасія Лобанова.
“За 4 роки навчання в НПУ ім. Драгоманова на філософському факультеті, під час аудиторних занять, які проводилися професоркою Євгенією Більченко жодного разу я не отримала інформації, що не стосується предмету. Вважаю неможливими звільнення викладача лише за її особисті погляди на певні політичні процеси та в цілому власну картину світу. Євгенія Більченко, викладаючи предмет, доносить до студентів наукову інформацію та знання без будь-яких суб’єктивних вкраплень”, – написала студентка НПУ імені М. Драгоманова Ірина Мартинюк.
“Це блискучий викладач. Який завжди викладався на 100% заради своїх студентів. Який чесно і відповідально підходив до виконання своїх обов’язків і завжди вважав свій викладацький борг, в деякій мірі, сакральним. Це людина, яка одна робить для студентів більше, ніж деякі кафедри з усім складом разом узятим. Саме тому, мені гидко читати ці огидні коментарі, які просто затопили її сторінку. Коментарі, рівень яких нижче навіть завзятих написів на паркані гаражних задвірків”, – заступився за викладачку студент Микола Топало.