28 травня «Forbes Україна» вперше з 2016 року оприлюднив свій рейтинг найзаможніших людей країни. Найбільше дискусій викликало те, що ці дані відрізняються від головного, американського списку Forbes: там Петра Порошенка немає у списку мільярдерів. А українське відділення видання оцінило статки п’ятого президента в 1,4 мільярда доларів.
Що кажуть у «Forbes Україна»
Ми звернулися за коментарем до головного редактора «Forbes Україна» Володимира Федорина, аби він пояснив цю ситуацію, передає Громадське.
Федорин запевнив, що публікація рейтингу найбагатших людей не відбувається без погодження головного офісу.
«О 16:30 глобальний Forbes оновить свої дані, і там будуть цифри українського Forbes. Принцип такий: поки не виходить новий рейтинг, він є таємницею. Тому, щойно тираж надрукували, з’являються нові числа, і далі все береться в роботу — глобальна мережа Forbes виходить з оновленими даними», — сказав він.
Головред «Forbes Україна» пояснив, що понад 40 регіональних відділень видання погоджують оцінки статків мільярдерів із центральним офісом у США.
І справді, в рейтингу американського Forbes у реальному часі (оновлюється щодня) Порошенко знову вказаний як мільярдер зі статками в 1,4 мільярда доларів — як і в новому випуску «Forbes Україна».
Як визначають статки і чому дані різних видань можуть відрізнятися
Євген Дубогриз, керівник напрямку трансформації (Chief Transformation Officer) hromadske, у 2013 році був першим заступником головного редактора «Forbes Україна» і відповідав саме за оцінку бізнесу і активів вітчизняних багатіїв. За його словами, це роблять за «методикою Forbes».
«Прорахунок ведеться за допомогою так званих мультиплікаторів. Береться якийсь офіційний фінансовий показник бізнесу, зазвичай це або доходи, або чистий прибуток, або прибуток EBITDA (аналітичний показник, що дорівнює обсягу прибутку до вирахування витрат за відсотками, сплати податків та амортизаційних відрахувань). І цей показник множиться на певний мультиплікатор, який береться або в інвестбанкірів, або з публічних світових баз», — пояснює він.
Тому, якщо видання або хтось інший при складанні рейтингу використовує різні мультиплікатори, показники вочевидь відрізнятимуться.
«Наприклад, американці взяли показник EBITDA «Рошен» і помножили на 0,5, бо вирішили, що він правильний. А наші помножили на інший, наприклад, на 1,5. А вибір мультиплікатора — це особиста справа редактора відповідного видання», — каже він.
Інша причина, через яку можуть різнитися дані, — різна методологія, коли, наприклад, використовують один мультиплікатор, але хтось його множить на показник доходів price/sales (ціна/обсяг продажів), а хтось — на показник EBITDA.
Час також має значення
Керівник відділу досліджень в Concorde Capital Олександр Паращій погоджується і додає: час, коли робилась оцінка, дуже важливий.
«Зазвичай усі беруть прості мультиплікатори — вартість поділити на продажі, вартість поділити на прибуток. Візьмімо “Метінвест”. У 2018 році в них був величезний операційний прибуток — десь 1,2 мільярда доларів. У 2019 році він був значно менший. У журналіста є на руках дані за 2019-ий, він і оцінює її в 2-3 рази дешевше, ніж результати 2018-го», — пояснює він.
Загалом найпростіший спосіб оцінити активи — подивитися, як їх оцінює сам ринок.
«Оцінюємо активи Костянтина Жеваго, наприклад. Його основний актив — компанія Ferrexpo. Правильно оцінювати такі активи за тим, як їх оцінює ринок. Компанія торгується на Лондонській біржі, щодня можна побачити ціну акцій і назвати статки Жеваго (це не всі його активи, а близько 90%). Капіталізація Ferrexpo 16 квітня була 1,8 мільярда доларів. Якщо в Жеваго там 50%, його статки можна оцінити в 0,9 мільярда. А капіталізація 26 квітня була вже 1,1 мільярда», — наводить приклад Паращій.
Тобто якщо Forbes оцінюватиме 16 квітня, показник буде один, а вже за 10 днів він буде інший. Водночас не всі компанії торгуються на біржі, тому в іншому випадку оцінку роблять за іншими фінансовими показниками, пояснює аналітик Concorde Capital.
Сам Паращій вважає правильним дивитися на майбутні фінансові показники, але «вони на те й майбутні, що їх ще немає».
«Тому потрібно дзвонити аналітикам і питати, які вони очікують продажі в Жеваго, наприклад. Але прогнози також можуть відрізнятися дуже сильно. Хтось подзвонив трьом аналітикам, вирахував середнє, а хтось — одному. У США щодо деяких компаній прогнози дають 60 аналітиків», — пояснює він.
На місці знають краще
Євген Дубогриз звертає увагу на ще один нюанс оцінки вітчизняних мільярдерів.
«Українські журналісти більш обізнані, що є в Петра Олексійовича чи в інших, бо вони тут на місці. Американські аналітики оцінюють здалеку, можуть мати не повну інформацію щодо активів і статків», — зазначив він.
Це можна сказати і про інші регіональні відділення журналу, бо зазвичай головний офіс Forbes звертається за коректною оцінкою в локальний офіс.
У підсумку це сталося і з Україною, коли після виходу рейтингу українського Forbes змінилися дані й американського.
Журнал «Forbes Україна» вийшов лише у друкованому вигляді, це перезапуск видання після закриття у 2016 році. У першому випуску є рейтинг найбагатших людей України, який очолив олігарх Рінат Ахметов.