У війні з російським агресором загинув письменник і боєць Нацгвардії Максим Петренко, який захищав країну добровольцем ще в 2014 році. З повномасштабним вторгненням ворога він знову пішов на фронт, довгий час його вважали зниклим безвісти або взятим у полон, проте це виявилося не так.
Страшна звістка про автора роману-щоденника про війну “Спокійної ночі” підтвердилася 6 листопада. Новину сповістила у Facebook книжкова оглядачка Ганна Скоріна, – пише OBOZ.UA
“Ми сподівалися і вірили, що “зник безвісти” означає, що він у полоні. Дива не сталося… Єдине, що я знаю поки, – це підтвердження з частини, де служив Макс”, – написала вона.
Максим Петренко був випускником університету “Україна”, неймовірно талановитим викладачем-програмістом і завідувачем лабораторії кіберфізичних систем цього вишу.
“Наш Герой “на щиті”. Вічна та світла пам’ять! Співчуття рідним”, – зазначили в навчальному закладі.
Після участі в Революції Гідності в квітні 2014 року він пішов добровольцем на фронт. Служив у другому добровольчому батальйоні оперативного призначення при Національній гвардії України. Пізніше два батальйони об’єднали в один, який отримав назву Батальйон оперативного призначення імені Героя України генерал-майора Сергія Кульчицького.
Після демобілізації в 2016 році Максим Петренко повернувся до викладання, займався власними винаходами і написав книгу “Спокійної ночі”. Це роман-щоденник про війну, який охоплює часи від останніх днів Революції Гідності в кінці лютого 2014 року до дня повернення автора на ротацію – 24 червня того ж року.
Як розповідав Максим, він навіть не думав бути письменником, але пережитий досвід не полишав його.
“Бажання увічнити пам’ять полеглих побратимів. Бажання віддячити за підтримку. Бажання показати, що для мене це все значило. Врешті-решт, бажання залишитися у цьому світі. У якийсь момент бою я повірив, що не виживу. Спогади про цей момент примусили мене задуматися про те, чи існуватиме у цьому світі щось привнесене мною, якщо мене раптом не стане?” – говорив захисник.
Щоб випустити власну книжку, він сам навчився верстати й створювати макети. Текст намагався робити чітким і зрозумілим, щоб читачі вловлювали ідеї, які він вкладав у написане.
У червні 2019-го Максим Петренко презентував свою книгу в Слов’янську, на відкритті меморіалу на місці блокпоста №1, в боях за який сам брав участь. Також чоловік зіграв роль в одному з українських серіалів.
“Нашого друга, який знімався з нами в серіалі про комісара і недобитків, вбили росіяни. Він зник безвісти ще влітку минулого року, але ми вірили, що він живий, просто у полоні. Але Макс загинув. Прощавай, друже”, – відреагувала музична виконавиця, лідерка гурту Zwyntar Саша Кладбіще.
У 2022 році Максим захистив кандидатську дисертацію та очолив кафедру комп’ютерної інженерії університету “Україна”. Але рівно через два тижні в країну прийшла повномасштабна війна, і чоловік одразу ж став на захист Батьківщини.
“Захисник, письменник, популяризатор читання, активіст у просуванні бібліотек, щирий, глибокий, уважний до деталей – таким його пам’ятатиму”, – написала у Facebook письменниця Валентина Захабура.
Влітку 2022 року його оголосили зниклим безвісти, але рідні, друзі, весь колектив та студенти університету сподівалися і вірили, що він живий, але в полоні. Днями ж експертиза ДНК підтвердила загибель воїна.
“Для того, щоб у твоєму житті не виникло порожнечі, маєш зайнятись справою, важливості якої буде достатньо, аби майбутнє видавалося не менш яскравим, ніж минуле”, – казав Максим Петренко в одному з інтерв’ю.
Герой повернеться додому “на щиті”, прощання відбудеться наприкінці тижня.
Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини
