У боях за свободу й незалежність України на фронті загинув 43-річний Олексій Романчук із міста Рівне. Солдат ЗСУ, який у перервах між бойовими діями встигав читати книги в окопах, з грудня минулого року вважався зниклим безвісти.
Напередодні підтвердилася його смерть, а 2 червня рідні та небайдужі люди провели захисника в останню земну дорогу. Фото з церемонії прощання опублікував Олександр Третяк, – пише OBOZREVATEL.
“Як же боляче щоразу бачити сльози на обличчі матері, батька, коханої, коли розуміють, що їх найрідніша людина вже не обійме їх. Бо Герой віддав своє життя на цій чорній війні. Інакше він просто не міг. Саме таким, принциповим, чесним та вірним своїй країні, був Олексій Романчук”, – сповістив міський голова про смерть Героя.
Олексій Романчук народився у Якутії, РФ, у місті Нерюнгрі, де на той час працювали його батьки. Там хлопець закінчив школу, але вищу освіту здобував вже у Рівному – навчався у МЕГУ ім. С. Дем’янчука.
За її словами, про початок повномасштабної війни вони дізналися із дзвінка подруги у Харкові. Чоловік із першого дня почав активно волонтерити, допомагати воїнам, адже займався послугами з перевезення.
“А вже 21 березня прийшов додому, очі аж світилися – його запросили до військкомату. Він відчував, що його місце там. Казав, що мусить зробити все, щоб у нас не було таких звірств, як у Бучі, щоб ворог сюди не прийшов…” – зазначила жінка.
Олексій дуже любив подорожувати, рибалити й читати. У посилках просив передавати йому книги – вони були його надійними супутниками навіть в окопах.
“Я маю тут бути, щоб вам там було спокійно, щоб ця війна швидше закінчилась”, – говорив чоловік коханій. Вони разом будували плани. Перш за все, на спільне життя. Вже 9 грудня 2022 року Олексій та Оксана мали стати подружжям офіційно. 1 грудня воїн написав та передав командиру заяву на одруження і пішов на завдання… А 3 грудня зв’язок із його підрозділом був втрачений.
“Ми до останнього не могли повірити. І навіть зараз серце не хоче приймати, що Льоши немає. Але я розумію, що він не міг інакше, він не міг не піти, не міг не стояти до останнього. Освітлюючи дорогу іншим, він згорів сам…” – зізналася Оксана.
Прощання з Героєм пройшло 2 червня на майдані Незалежності в Рівному. Поховали його на кладовищі “Нове”. В Олексія залишилося двоє синів – 13 й 19 років, якими він пишався та всім розповідав про їхні успіхи.