У протистоянні з російськими окупантами на Донецькому напрямку загинув герой із села Кривопілля на Івано-Франківщині Анатолій Розвадовський.
24-річний офіцер і майстер бразильського джиу-джитсу пішов воювати відразу після повномасштабного вторгнення РФ 24 лютого – й у вересні повернувся додому вже назавжди, – пише Оbozrevatel.
Про смерть талановитого спортсмена, героя Гуцульщини, першим повідомив журналіст Роман Клим на своїй сторінці у Facebook.
“Анатолій загинув від влучення ворожого снаряда у Донецькій області. Герой мав офіцерське звання. Після вторгнення орди в Україну одразу пішов захищати кордони рідної країни”, – повідомив Клим. Анатолій був одним із найкращих випускників кривопільського ліцею імені Портяка, де досі не можуть повірити, що він ніколи більше не переступить поріг навчального закладу та не відвідає своїх викладачів.
“Невимовний біль огортає наші серця. Толік був дуже старанним, відповідальним, цілеспрямованим, привітним юнаком. Вів і популяризував здоровий спосіб життя, був прикладом для наших учнів, справжнім патріотом України. Він мав ще так багато планів, яким не судилося здійснитися. Усі задуми зруйнувала проклята війна”, – заявили у ліцеї.
“Анатолій назавжди залишиться в наших серцях і в нашій пам’яті, буде взірцем мужності та незламності. Низький уклін батькам за виховання такого прекрасного сина!” – додали представники навчального закладу.
Після ліцею Розвадовський вступив до ВНЗ в Івано-Франківську, де здобув освіту лісівника. І не лише заради диплома, він дуже любив ліс та природу рідного краю. Також паралельно закінчив військову кафедру та отримав офіцерське звання.
У дитинстві у Верховині Анатолій почав освоювати бойовий гопак, а потім познайомився із бразильським джиу-джитсу. Розвадовський був вихованцем Віталія Стасіва. Неодноразово ставав переможцем всеукраїнських та міжнародних змагань.
А потім і сам почав тренувати дітей, що приносило хлопцеві величезне задоволення. “Він так любив цих дітей, як рідних”, – згадала молодша сестра героя Марія.
“Якщо з раннього віку прищепити бажання до занять спортом, то діти через деякий час самі бігтимуть на тренування, а у дорослому віці ще й подякують батькам, що привели їх до зали. Радію, спостерігаючи за тим, як діти переступають поріг зали, надягають кімоно та розпочинають навчання!” – розповідав Анатолій.
Після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну 24 лютого Розвадовський добровільно вирушив воювати у складі 201-го батальйону 102-ї бригади Сил територіальної оборони ЗСУ Івано-Франківської області. Отримав звання лейтенанта.
Як розповіла у Facebook прессекретарка Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства Ірина Бабій, нещодавно держлісгоспи зібрали кошти та придбали автомобіль для протитанкової бригади, в якій воював Анатолій.
“Саме Толік і звернувся в управління за допомогою. Після публікації ввечері побачила пропущений від нього дзвінок. Намагалася додзвонитися, але він був постійно поза зоною. У мене одного разу в голові майнула недобра думка, але відмахнулася від неї, як від набридливої мухи. Потім ще раз дзвонила йому і знову”, – згадала Ірина.
“А потім йшла повз його кабінет і кинула погляд на стіл, за яким він працював, і знову подумала, що йому треба зателефонувати. Якось не хотілося писати, а саме поговорити, почути його голос (до війни часто любив до мене забігати до кабінету, і ми розмовляли на різні теми). Дзвоніть і кажіть, поки є час, тому що настане момент “поза зоною”, – порадила Бабій.
Боєць загинув 9 вересня під час артобстрілу армії РФ у Донецькій області. У місце, де був Розвадовський, прилетів ворожий снаряд. А 27 листопада Анатолію мало виповнитися 25 років.
Удома у спортсмена залишилися батьки, молодша сестра та кохана дівчина.
“Такий гарний хлопець… серце розривається”, “Який страшний біль, яка несправедливість, тому що цій дитині у 24 роки і всім іншим героям не час було вмирати”, “Боже, як сильно сум розриває душу… Не треба нам більше героїв! Нам потрібні живі діти, батьки, чоловіки… і припинення цього жорстокого пекла”, – писали в соцмережах, оплакуючи загиблого хлопця.