За даними спецслужб Естонії, з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну 24 лютого загинуло близько 15 000 росіян, водночас український Генеральний штаб називає цифру понад 40 тисяч, американські офіційні особи 15-20 тисяч, а британська розвідка говорить про 25 тисяч ліквідованих окупантів.
Такий розкид цифр свідчить про те що, що оцінка втрат іншої країни неминуче пов’язана з припущеннями і залежить від різних чинників, – пише Оbozrevatel.
Про різницю у підрахунку втрат ворожої армії йдеться у матеріалі The Economist. Автори звернули увагу, що військові втрати діляться на дві основні категорії: убиті в бою та поранені в бою, деякі з яких помирають пізніше.
Зазначається, що окремо враховуються ті, хто потрапив у полон, і ті, хто зник безвісти. Деякі оцінки російських втрат в Україні охоплюють лише військовослужбовців. Інші включають сили Росгвардії (національна гвардія), ФСБ (основний наступник КДБ) та інших неармійських регулярних військ, наприклад ВДВ, які були знищені на першому етапі конфлікту. А деякі беруть бійців з ополчень, що підтримуються Росією, в “ЛНР” і “ДНР”, які поряд з російськими найманцями в останні місяці вели важкі бої.
Розкид цифр у даних іноземних спецслужб відбиває те, що оцінка втрат іншої країни неминуче пов’язана з припущеннями.
“Це не точна наука. Деталі оцінки втрат зазвичай засекречені, але у розпорядженні аналітиків є кілька засобів. Один із них – спиратися на російські оцінки, використовуючи секретні розвіддані, такі як агенти в російському уряді або перехоплені повідомлення, в яких російські підрозділи описують свої втрати. Однак ці дані можуть бути спотворені”, – вказали у матеріалі, додавши, що західні чиновники вважають, що сам російський диктатор Володимир Путін не отримує повної картини того, наскільки погано йде його війна.
“Інший варіант – орієнтуватися на українські “контактні звіти” про ті самі бої, хоча це стає складніше, коли більшість боїв ведеться за межами видимості артилерії, а не в ближньому піхотному бою”, – йдеться у статті.
По-третє, можна зробити висновок про втрати у знищеній техніці, яку можна побачити на всіх знімках – від соціальних мереж до супутникових знімків, спираючись на попередні знання про те, скільки росіян зазвичай укомплектовують ту чи іншу машину (наприклад, екіпаж російського танка складається переважно з трьох осіб) або утворюють певний підрозділ. Як би не проводилися ці розрахунки, очевидно, що їхні “планки похибок” широкі, що відображає значну невизначеність“, – наголосили в матеріалі.
Крім того, отримати цифри щодо поранених іще складніше. Але це також дуже важливо, оскільки ефективність армії залежить не від того, скільки солдатів загинуло, а від того, скільки вибуло зі строю. Якоюсь мірою це можна зробити, спостерігаючи за польовими шпиталями, запасами крові та іншими показниками медичної діяльності. Однак зазвичай аналітикам доводиться робити висновки, виходячи з того, що солдати зазвичай одержують поранення в дещо передбачуваному співвідношенні до вбитих.
Західні експерти припускають співвідношення 3,4:1, що збільшується до 4:1, якщо рахувати солдатів, що зникли безвісти, загиблими. Останнє дуже близько до співвідношення, про яке повідомляють ополченці “ДНР”, які, на відміну від російської армії, сумлінно документують свої втрати, зазначили у матеріалі.
Автори вважають, що якби загальні втрати були значно вищими за американські та британські цифри, російська армія, очевидно, давно б опинилася в ще більш глибокій біді. А втім, російські втрати такого масштабу пояснюють, чому багато російських батальйонів сильно недоукомплектовані, чому їхнє просування на Донбасі було повільним і чому армія зараз збирає резервні батальйони з добровольців по всій країні. Якщо найближчими місяцями Україна розпочне широкомасштабний контрнаступ на півдні Херсонської області, це ще більше виснажить російські сили.
Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини
