Союзники передають засоби зв’язку, медобладнання, пальне. А окремі країни Альянсу – також летальну зброю, яка зараз конче потрібна на полі бою.
Володимир Зеленський напередодні дав знати партнерам, що саме необхідно, аби дати Росії відсіч, розповідає кореспондентка «Радіо Свобода» Зоряна Степаненко, – пише ТСН.
Один за всіх і всі за одного, якщо доведеться відбивати збройну атаку. «Коли ми станемо членом НАТО, це підвищить безпеку для Швеції, але більше того – це підвищить безпеку для всіх країн НАТО», – каже прем’єр-міністерка Швеції Магдалена Андерсон
Росія хотіла менше Альянсу довкола себе, а отримує більше: удвічі протяжніший кордон і Балтійське море стає «внутрішнім озером» НАТО. Прорив, на який у Мадриді не очікували. Та саме тут шлях Стокгольма й Гельсінкі до НАТО – розблокували: Туреччині скандинавські країни обіцяють не підтримувати сирійських курдів. Ердоган задоволений, процес запущений.
Сотні журналістів стали свідками історичного рішення: НАТО офіційно пропонує Швеції й Фінляндії бути разом. Вони не збиралися до Альянсу, доки Росія не атакувала Україну, тим самим зруйнувавши всю звичну архітектуру безпеки в Європі. А у нових реаліях скандинавські країни зрозуміли: нейтралітет – усе одно, що вразливість.
Це ще задовго до війни з Росією розуміла й Україна, та їй на саміті знову пропонують «відкриті двері». І цю політику напередодні знову критикує Володимир Зеленський: «Нам потрібні гарантії безпеки. І ви маєте знайти Україні місце у спільному безпековому просторі. Або невідкладно – достатня для перемоги допомога Україні, або відкладена війна Росії з вами».
Україна отримує від Альянсу новий пакет допомоги: пальне, бронежилети, аптечки, устаткування для боротьби з дронами. Важлива й швидкість доставки, розуміють друзі України в НАТО.
«Дуже важливо прискорити схвалення рішень. Ми в курсі, що Україні критично необхідне військове обладнання, особливо – важке озброєння. Але іноді бюрократичні процедури займають надто багато часу», – переконує президент Литви Гітанас Науседа.
Україна просить сучасну артилерію, протиповітряну й протиракетну оборону. Італія готова ділитися важкою зброєю. Норвегія напередодні оголосила про передачу трьох реактивних систем залпового вогню. Німеччина й Нідерланди – про шість САУ.
«Цілком правильно, щоб держави, які тут зустрічаються, а також багато інших, зробили свій внесок. Будемо продовжувати настільки довго й інтенсивно, наскільки необхідно, щоб Україна могла захиститися», – каже канцлер Німеччини Олаф Шольц.
У концепції союзників, яку напередодні схвалили на найближче десятиліття, Україна – близький партнер. Колись Росія в такому ж документі була – стратегічним, тепер – загроза, пряма й безпосередня, тож і реагують відповідно. «У нас вперше від часів холодної війни будуть заздалегідь призначені сили в їхніх рідних країнах. Вони тренуватимуться й навчаться діяти разом з іншими внутрішніми силами, наприклад, у країнах Балтії чи в Польщі», – каже генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг.
Тих самих, над якими й нависає потенційна загроза. Третьої світової в НАТО не хочуть, але про всяк випадок готуються: сили швидкого реагування в Європі налічуватимуть у сім разів більше військових, ніж є зараз. «У момент, коли Путін напав на основні принципи світового порядку, Сполучені Штати та наші союзники збираються активізуватись. Ми доводимо, що НАТО зараз важливе, як ніколи», – переконує президент США Джо Байден.
Росія не має перемогти у війні, наголошують союзники. Нагадують – однаково вона закінчиться миром, але хочуть, щоби умови були прийнятними для України, адже від цього залежить і їхня стабільність.
Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини
