Влучають у ворожу бойову техніку та успішно знищують кодло, наші захисники і в небі.
Тримають оборону та влаштовують російським загарбникам пекло. У самому центрі Запорізької області наші гірські штурмовики вже тричі знищували російську піхоту з бронетехнікою на одному місці. Тамтешні українські воїни жартують: то, мовляв, ще – не Чорнобаївка, але палає не менш яскраво, – пише ТСН.
Звичайне пересування навіть вдень, нині тут відбувається під гуркіт артилерійських розривів. Вирв: глибоких і не дуже – просто на дорогах та поміж засіяних полів, навіть не десятки, а сотні. На ділянці 10 на 10 і три розриви – важких, 122 міліметрових снарядів. Але тут вистачає влучань од всіх наявних далекобійних калібрів. Реактивний “Град” на Запоріжжі теж тепер явище, мало не буденне. «Це стандартна ситуація – цілодобово. Цілодобово працює артилерія противника, працють залпові системи вогню – “Град”, працюють “Торнадо-С”», – каже військовослужбовець 128 ОГШБр.
Атакує українські міста села та позиції наших захисників регулярно і ворожа авіація. «Справа від нас, вилетіли дві Су-шки ворожі, викинули теплухи і моментально були два – нашій території два авіаудари», – додають бійці.
Кількох побратимів, врятувати не вдалося. Дотепер не можуть відшукати і місцевого жителя, який потрапив під ворожий авіаудар. Та під час останнього авіанальоту, бодай частково – гірські штурмовики змогли покарати рашиських пілотів.
«Під час крайньої атаки на нас, то працювали два їхні гвинти окрили. То одного, хлопці на сусідній позиції збили», – кажуть військові.
Влучають у ворожу бойову техніку та успішно знищують кодло, наші захисники і на землі. «Два танки і чотири БТР- 82-А, з 30 міліметровою пушкою. Перший підірвався БТР та повністю з піхотою. Там приблизно втрати 15 чоловік. Він – горів, горів довго. І потім, під час бою, тому що бій тривав приблизно три години, і за час бою вони його відтягли – згорівший, повністю», – пригадують бійці.
Та, відтягнути окупантам вдалося не все. Тут була спроба справжнього ворожого танкового прориву. Там дуже сильно і не типово пахне якоюсь хімією. Наші військові твердять, що це була спеціальна димо-генераторна автівка.
«Для постановки димової завіси на полі. Отакі дві-три машинки працюють, буквально пару кілометрів фронту можуть задимити повністю», – пояснюють хлопці.
Російські панцерники сунули прямо по дорозі, але вони більше нікому не заподіють шкоди. Та, з якимось дурнуватим завзяттям інші росіяни знову і знову викочуються на цю дорогу. Це ще не Чорнобаївка, але лише тут, українські гірські штурмовики вже тричі палили російську техніку й перетворювали на мотлох – кремлівську піхоту. І зупинятися на досягнутому, зізнаються – не збираються.