В Україні завершилася основна сесія зовнішнього незалежного оцінювання, проте результати тестування дуже здивували абітурієнтів та їхніх батьків. Наприклад, математику не зуміли скласти відразу понад 30% учасників ЗНО.
Які причини поганих результатів, чому незадоволені українці та що думає про це освітній омбудсмен, з’ясовував OBOZREVATEL.
Сумні результати: як українці завалили ЗНО
У четвер, 17 червня, Український центр оцінювання якості освіти (УЦОЯО) розмістив цифри, які визначають поріг “склав/не склав” для тестів з іноземних мов, математики та фізики. І результати здивували низькими показниками (відсотки наведено від загальної кількості абітурієнтів, які складали предмет).
Цьогорічне ЗНО не склали:
- з математики – 31,11%,
- з англійської мови – 10,68%,
- з іспанської мови – 15,79%,
- з німецької мови – 11,49%,
- з французької мови – 8,94%,
- з фізики – 8,33%.
Після цього мережа “вибухнула” коментарями схвильованих батьків, вчителів та учнів. Одні знайшли виправдання в дистанційному навчанні, а інші навпаки шоковані, що школярі не впоралися з “дуже легкими завданнями”. Найбільше дискусій виникло через математику, яка з 2021 року стала обов’язковим предметом ЗНО.
Той, хто хоче оскаржити свій бал, може подати апеляцію, тоді його бланк перевірятимуть вручну два незалежні фахівці. Після цього скаргу розгляне апеляційна комісія в складі 10 осіб. У мережі вже з’являються відповідні коментарі, які дають підстави вважати, що скарги будуть.
Проте дискусії щодо результатів почалися ще до того, як їх оприлюднили. І крім дистанційного навчання у низьких балах почали звинувачувати відсутність комісії. Адже особливістю цьогорічного ЗНО стало те, що відповіді учасників на завданнях відкритої форми здійснювалися “одинарною” перевіркою замість “подвійної”, що ставить під сумнів її об’єктивність. Таким чином в УЦОЯО вирішили зекономити.
Зі свого боку громадські діячі почали звинувачувати народних депутатів та уряд, які не виділили достатньо коштів у держбюджеті для проведення ЗНО на хорошому рівні. На публічну критику в УЦОЯО відреагували, але виправдалися тим, що у екзаменатора нібито навпаки було більше часу для перевірки кожної роботи.
Викладач Тарас Ткачук, якому довелося перевіряти тести, розділяє обурення батьків. За його словами, абітурієнти цього року стали жертвами нововведення і це пішло не на користь.
ЗНО не є показником якості освіти?
Освітній омбудсмен України Сергій Горбачов і зовсім наполягає, що “ЗНО не може бути показником якості освіти”.
“Воно є відносним показником, який вибудовує рейтинг саме вступників до установ вищої освіти й тільки в цьому сенсі його слід використовувати. Будь-яке інше використання є дилетантським і несправедливим”, – заявив він у коментарі.
Він додав, що оцінити якість освіти в Україні можна тільки за результатами міжнародного дослідження PISA, які будуть не раніше 2022 року. А щодо вступної кампанії, то, за словами Горбачова, вона буде такою ж, як і минулорічна – зарахують до вишів тих, хто набере необхідні бали.
Виходить, що дискутувати українці можуть між собою скільки завгодно, проте вже нічого не змінити. Той, хто набрав певну кількість балів, може розраховувати на вступ, а той, хто не набрав – або подати апеляцію, або вступати наступного року.
Нагадаємо, ті, хто з якихось причин не складав ЗНО на основній сесії, зможе зробити це на додатковій, яка стартує з 29 червня.
Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини
