Писанкарка Ірина Михалевич почала розмальовувати писанки 10 років тому.
Побачила в інтернеті книжку про писанкарство, згодом отримала її у подарунок, розповіла майстриня для Gazeta.ua.
“Думала, ознайомлюся лише, але, читаючи, самій захотілося розписати. Замовила всі інструменти, хімічні барвники й почала роботу. Писанка – один із символів Великодня. Не можна сказати, що їх розписують лише в нас. Але в Україні ця традиція серйозно розвинулась і стала однією з наших візитівок у світі”, – каже Ірина Михалевич.
За її словами, згодом почала розписувати яйця натуральними рослинними барвниками.
“Мені стало цікаво, який вигляд могла мати справжня автентична писанка. Тоді в роботах різних писанкарів прочитала рецепти, як робити натуральні барвники. Фарбую весь рік і беру всі рослини, які ростуть певної пори. Зараз свіжою сировиною для фарбування можуть бути березові сережки, вони дають жовтий колір. Грицики, як і цвіт клена, фарбують у салатовий колір. Листя каштана дає відтінки від жовтого до світло-коричневого. Цибулиння також хороший натуральний барвник. Можна купувати готові засушені: красильна марена, ромашка лікарська. Ягоди, які в морозилці зберігають для компотів, пофарбують писанку в темні кольори: фіолетовий, синій”.
Ірина Михалевич до рослинних відварів дає особливу протраву – галуни. Це додатковий елемент, щоб барвник закріпився. Вона стверджує, що писанки з натуральних барвників екологічно чисті, їсти їх безпечно. Якщо барвник хімічний, то проступає до білка й доводиться їсти пофарбованим.
“Кольори також залежать від рослин. Наприклад, пізня осінньо-зимова писанка буде фіолетовою або насичено блакитною, тому що тоді фарбую її з ягід. Весняна буде ніжних, але яскравих кольорів: салатових, жовтих, пастельно-коралових. Літня писанка виходить дуже яскравою – насичені зелені кольори, оранжеві, жовті. Первісні народи ототожнювали кольори зі стихіями й речовинами: вогнем, кров’ю, землею й молоком. Їм відповідали червоний, чорний і білий. Ці три кольори ще називають старшими. Їх поєднання найчастіше й бачимо на українських писанках “.
Майстриня багато писанок розмальовує за ескізами з ХІХ століття. На них зображений орнамент, притаманний центральній Україні.
“Це великі рослини, різні квіти. Є також геометричні символи, схожі на клинчики, великі ружі, золотаво-зелені трикутники із завитками. Ця писанка називається “Ластівчині хвостики”.
Для того, щоб розмалювати одну писанку, Ірині Михалевич потрібно дві – три години.