В Україні з’являться нові гроші: Нацбанк хоче ввести “е-гривню”, а платити можна без папірців

В Україні в першому читанні підтримали законопроєкт “Про віртуальні активи”. Це може стати першим кроком до легалізації криптовалюти в країні.

У Національному банку вже заявили, що готуються до запуску електронної гривні й розглядають варіанти, як упровадити нові валюти, передає Обозреватель.

Як біткоїн, але український

Принцип роботи цифрових валют досить незвичайний порівняно з традиційними. Ці валюти бувають двох видів: підкріплені реальними грошима (стейблкоїни) і без такого підкріплення (криптовалюти). Криптовалюта (найвідоміша – біткоїни) функціонує децентралізовано. Її ціна формується з огляду на вартість ресурсу, витраченого на те, щоб добути (намайнити) таку валюту. А зробити це може кожен охочий. Криптовалют зараз – понад 5000.

Стейблкоїни – це валюти, які випускають приватні компанії або організації в чітко визначеній кількості. Ці валюти мають прив’язку до паперових грошей 1:1. Наприклад, якщо компанія випускає 3 мільярди стейблкоїнів, прив’язаних до долара, то вона повинна мати на рахунку 3 мільярди реальних доларів.

До стейблкоїнів належать і цифрові валюти центральних банків різних країн (CBDC), такою буде й електронна гривня. Вона також підкріплена паперовими грошима (1:1 зі звичайною гривнею), і її повністю контролює регулятор. За задумом, е-гривня повинна емітуватися так само, як і звичайна паперова. Тобто НБУ не може створити її нескінченну кількість, бо це призведе до інфляції, ніби як у Нацбанку ввімкнули верстат і надрукували сотні мільярдів гривень. Фактично, е-гривня має всі властивості паперової, але її не можна помацати.

Переваги е-гривні

Усі криптовалюти, і е-гривня зокрема, працюють на базі технології блокчейн. Блокчейн – це запис даних у вигляді ланцюжка з “блоків”. Найчастіше копії ланцюжків зберігаються на безлічі комп’ютерів. Тому в систему складно вносити зміни і вона вважається досить надійною.

Одне з ключових завдань цифрової валюти – спрощення розрахунків. Коли ви робите трансфер із рахунку на рахунок, то в звичайній гривні, яка лежить на рахунку в банку, переказ ітиме від 15 хвилин до години. А через блокчейн операція проходить майже миттєво.

Глобальна платіжна система працює за складною і дорогою схемою. До неї входить безліч іноземних банків-кореспондентів, які дозволяють провести операції в будь-якій точці світу. Але навіть якщо ви просто кладете гроші в своєму банку на свою карту, в ціну послуги вже буде закладена вартість роботи касира, котрий проведе операцію, або інкасатора, що забере гроші з термінала, через який ви здійснюєте платіж. А система блокчейн сама виконує функції своєрідного “віртуального банку”. Вона заздалегідь запрограмована на певні операції, які відбуваються без надлишкової інфраструктури і без участі третіх осіб.

“Оскільки, не потрібно всіх цих систем, переказ в е-гривні – дешевший, – говорить СТО (технічний директор – Ред.) британської Фінтех-компанії Wirex Руслан Колодяжний. – Переказ 1 млн грн на платформі е-гривня коштуватиме в 1000 разів дешевше, ніж переказ із банку в банк. Якщо банки беруть за свої послуги 0,5%, то з мільйона – це суттєва сума. А на е-гривні – будуть копійки”.

Крах банківської системи

Хоч сама система досить добре захищена від хакерських атак, все ж проблема безпеки в ній існує. Зокрема, електронні гаманці, в яких зберігається цифрова валюта, – анонімні. Вони не прив’язані до персональних даних: імені, прізвища власника, а мають тільки номер. Тому є ризик, що через такі системи можуть фінансувати терористичні організації або відмивати гроші. Але Руслан Колодяжний запевняє, що протидія цьому є.

“В Україні дійсно вже зараз є проблеми з фінансовим моніторингом. Наше законодавство істотно обмежує будь-яку роботу в цьому напрямку. Але в Європі й решті світу створено безліч систем, які працюють на блокчейні та здійснюють моніторинг операцій із криптовалютами і стейблкоїнами. Провал нашого фінансового моніторингу пов’язаний тільки з нерозумінням регуляторних принципів: як це працює. Але ця проблема вирішувана. Системи і процедури моніторингу давно розроблені. Нам треба їх тільки впровадити”, – говорить Колодяжний.

У багатьох українців цифрова валюта асоціюється з грошима, які лежать на наших рахунках у банках і якими ми можемо розраховуватися безготівково. Але між грошима на карті банку і цифровою валютою є істотна різниця. Перші існують у банківській системі, де в усі операції вже закладені ризику банку, а другі перебувають поза банківською системою, з усіх операцій виключений людський фактор і вони відбуваються незалежно. Тому поширення цифрових валют – великий ризик для існування самої банківської системи. З введенням е-гривні дедалі більше людей розумітиме, що класична банківська система не така зручна, а гроші на її утримання витрачаються нераціонально. Люди можуть почати більше вкладати в ту ж е-гривню, гроші перетікатимуть до Нацбанку, а в інших банків виникнуть проблеми з ліквідністю. Такі системи, як Visa і MasterCard, можуть стати просто не потрібні.

“Якби випустили е-гривню, то люди б намагалися зберігати гроші не в звичайному банку, який може “луснути”, а саме в ній, – стверджує співзасновник компанії Attic Lab, яка розробляла е-гривню, Сергій Васильчук. – Банки цього бояться, для них це ризик. Вони розуміють, що люди їм не довіряють, і вже готові зберігати гроші в цифровому вигляді. Але це проблема не активів, а самих банків. Ми не можемо штучно їх підтримувати. Це нагадує Радянський союз, де вводили обмеження, аби “вручну” керувати економікою. Чим закінчилася ця система, гадаю, всі пам’ятають”.

Але уникнути краху банківської системи після введення е-гривні також можна. НБУ для початку може обмежити суму грошей, які можна зберігати в е-гаманці, а також річну суму, на яку можна проводити операції.

Коли е-гривня піде в обіг?

2018-го року е-гривню вперше протестували. В обіг випустили 5443 грн в електронному вигляді. Операції з е-гривнею проводили робочі групи НБУ, підприємства-волонтери і Світовий банк. Але далі тесту справа не пішла. Проєкт пережив уже трьох очільників НБУ, але ніхто з них так і не дав йому повноцінного ходу. Сергій Васильчук впевнений, у найближчі 4-5 років е-гривня так і не піде в обіг:

“Україна ніколи не втрачає шансу втратити шанс. Ще три роки тому в нас була можливість випустити е-гривню і вийти на світову арену зі своєю цифровою валютою. Ми могли б залучити до країни неймовірні інвестиції людей, яким потрібен такий вид активів. А він потрібен багатьом, тому що економіка розвивається. Половина населення земної кулі виключена з банківського обслуговування, але у всіх є мобільний телефон. Ми могли б випустити актив, яким би користувалося пів світу. Але зараз до цієї гри долучилося багато, а в нас досі немає політичної волі чи бойової команди, яка б почала це впроваджувати. Я багато разів приходив до НБУ і говорив, що можу це зробити, у мене навіть був готовий софт. Але мені казали, що це не на часі й не вирішує поточних проблем”, – підсумував Васильчук.

Цифрова валюта руйнує класичну фінансову систему. Допуск таких валют на ринок може пройти болісно для його старих гравців, а бенефіціари системи в цьому не зацікавлені. Це і гальмує запуск електронних грошей. Але з огляду на розвиток їхнього ринку, система не зможе довго чинити опір. Поки е-гривня далі “припадає пилюкою” у вигляді проєкту, за кілька років ми можемо дійти до того, що наш ринок настільки наповниться різною е-валютою, що е-гривня стане просто не потрібна.

Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини