10 синів приїхали з усього світу привітати батьків з 50-річчям шлюбу (відео)

Недавно ця непересічна пара відсвяткувала 50-річний ювілей шлюбу

Десятеро синів, яких виростили Марія та Зіновій Скоці, завжди приїжджають на день народження до мами і тата, де б не були, — чи за кілька кілометрів у райцентрі, чи за тисячі за океаном. І коли батьки святкували золоте весілля, у маленьке поліське село Гута-Камінська з’їхалися усі десятеро синів з невістками та дітьми, – пише Високий замок.

Степан, Ігор, Андрій, Роман, Анатолій, Віталій, Володимир, Сергій, Микола, Олександр — 10 синів виростили Марія та Зіновій Скоці зі села Гута-Камінська Ка­мінь-Каширського району Во­лині. І дочекалися стільки ж не­вісток. За рідних дочок стали їм Олена, Люба, Світлана, дві Люд­мили, Віта, дві Ані, Оксана, Ліля. П’ятеро синів із сім’ями жи­вуть у Києві, Луцьку, райцентрі, п’ятеро — у Штатах.

— Хлопці наші — роботящі, до­помагають один одному, — каже Марія Андріївна. У її словах зву­чить така велика гордість, що виростили з чоловіком таких по­рядних, чуйних синів. — Кажуть, щоб ми не тримали хазяйства, бо все нам куплять. Батькові на 70 років навіть машину подару­вали, вже й на нову поміняли, трактор купили.

Підросли хлопці, і один за од­ним почали приводити до хати невісток. Коли сини придивля­лися собі дівчат, батьки щове­чора молилися: щоб стала чужа дитина рідною. Вибирали собі наречених саме з віруючих, бо самі виросли в такій сім’ї. Хлоп­ців вдома змалку вчили: треба читати Біблію і робити добро. Пішли онуки — мама летіла на­віть за океан їх глядіти. Тому ви­йшло, що у кожної невістки до­велося пожити: у кого місяць, а в кого й три. І ніде не почувала­ся зайвою.

Усі десять невісток, яких пані Марія називає донечка­ми, кличуть її мамою. «Коли на свята збиралися, на кухні нас п’ятеро хазяйнувало! — каже невістка Люба. — Разом і пісню затягуємо. Тато каже: «Людські невістки сваряться, а наші спі­вають!».

На день народження батьків завжди з’їжджаються сини, про­те ще не збиралися разом неві­стки, бо як не в одної, то в іншої клопоти з малими дітьми. І на золоте весілля, на жаль, потра­пили не всі. Проте усі десять синів були. А з ними — внуки, родина, п’ятеро невісток (одна прилетіла аж з Америки).

— Навезли подарунків ба­гато! Посуд поміняли, купи­ли морозильну камеру, навіть гардероб мені і батькові новий придбали, — тішиться мама.

Святкових дат у цій роди­ні щороку близько сотні. Та все ж на золоте весілля замовили ресторан, де зібралося з півсо­тні гостей. Мама одягнула ве­чірню сукню, а тато — костюм. І пішли спогади…

…Зіновій був водієм, вона працювала ревізором. Дідусь Зіновій зі сльозами на очах зга­дує, як зустрів свою Марію. «Я зустрівся з нею, вона мені ска­зала, що вірує в Бога, о, думаю, така дружина мені й треба», — каже дідусь.

Дід Зіновій теж ріс у багато­дітній родині і рано залишився сиротою. Не з чуток знає про війну та злидні. Аби вкотре по­чути дідусеві історії, внуки гур­том вмощуються біля теплень­кої грубки. Тут колись грілися і їхні тати. «Це був центр нашо­го життя. Ось тут. Намерзлись у школі, прийшли, бо школа була далеко, кілька кілометрів, ми швиденько всі сюди», — згадує один зі синів.

Бабуся Марія у свої сімде­сят п’ять знає напам’ять дні на­родження усіх своїх онуків.

Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини