Батьки обманюють своїх дітей щодня, але часто цього не усвідомлюють.
Ви можете вчити дитину не брехати, але коли продовжуєте бути з нею нечесною, малюк вчиться обманювати також.
І неважливо, наскільки “маленькою” є неправда, пише Lifehack.
Дитина думає, що в цьому нічого такого немає, якщо так роблять мама і тато.
Іноді батьки обманюють, щоб захистити малюка, бо люблять його і не хочуть, щоб він постраждав.
Але навіть у “білому” обмані нічого хорошого немає. Це лише перетворює дітей на брехунів, переконує доктор Магдалена Баттлс – психолог, який спеціалізується на дітях і сім’ї.
“Боліти не буде, обіцяю”
1
Вам потрібно зробити дитині укол у лікаря, але дитина кричить і не дає медику зробити ін’єкцію.
Тому ви кажете: “Боліти не буде”.
Але діти кричать саме тому, що знають – ви обманюєте.
Кажете, що не болітиме вперше і вдруге. І діти починають усвідомлювати через біль, що ви нечесні.
Поясніть, що трішки болітиме, але скоро перестане і навіщо це потрібно.
Якщо ви обіцяєте дитині, що не буде боляче, а це не так, саме вас вона звинувачуватиме у своєму болі.
“Я буду за хвилинку”
Ви кажете це з добрими намірами.
Хочете допомогти дитині, але маєте інші справи: заплатити податки, закінчити термінову роботу тощо.
То скажіть їм правду: “Я тільки заплачу за те, щоб у нас було світло, і одразу прийду”.
Не обманюйте “хвилинкою”, якщо це може бути довше.
Чим більше часу мине, тим більше шансів, що дитина вважатиме вас брехуном.
“Я іду без тебе, а ти залишаєшся…”
Замість страшилки використовуйте конкретні та реалістичні наслідки, які будуть, якщо дитина не зрушить з місця.
Наприклад: “Якщо ти не взуєшся через 5 хвилин, то не дивитимешся сьогодні ввечері мультики”.
Впевніться, що дотримаєте свого слова щоразу.
Так ви помітите, що дитина починає слухати те, що ви їй кажете: не тому, що їй страшно, а тому, що ваші слова мають для неї вагу.
“У мене немає достатньо грошей на…”
Замість брехні поясніть дитині, чому ви не можете їй купити ту чи іншу річ.
Наприклад: “Ми хочемо поїхати з тобою на море, тому не можемо зараз витратити гроші на кіно чи інші речі”.
Допоможіть їй зрозуміти, що заради чогось дуже особливого і веселого потрібно чимось пожертвувати.
Ви не лише дасте дитині важливий життєвий урок, але й не будете для неї нечесним.
“Парк / атракціони уже зачинені”
Ви дуже добре знаєте, що це не так, але не маєте часу відвести туди дитину.
Будьте чесними.
“Мама / тато не можете сьогодні туди піти з тобою, бо нам треба закупити продукти на весь тиждень, щоб ми мали що їсти”.
Дитина може почати скиглити і плакати, але це ОК.
Вона вивчає реальність, вчиться розуміти, що не може мати абсолютно всього, чого захоче.
“Санта / Дід Мороз / Святий Миколай дивиться за тобою”
Братик б’ється з сестрою, а ви хочете, щоб вони припинили?
Не згадуйте міфічного персонажа, бо зрештою цей обман діти розкриють.
Замість погроз, що Санта / Дід Мороз / Святий Миколай не принесе малюку подарунків, заберіть щось з кімнати дитини, щоб вона знала: їхня поведінка може мати миттєві наслідки.
Покажіть одразу наслідки такої поведінки і вимкніть електрику на кілька годин.
Хай “вистигнуть”.
“Уже час спати!”
Якщо лише 20:30, а насправді дитина лягає спати о 21, скажіть: “Час починати готуватись до сну”.
Слова мають значення. Дитина розуміє вас дослівно.
Важливо підтримувати довіру між вами.
Бо маленька “добра” брехня одна за іншою призводять до проблем з довірою.
“Я не дозволю, щоб з тобою трапилось щось погане”
Ви можете мати такий намір, але може виявитись, що його неможливо виконати.
Ви не можете захищати дитину 100% часу.
Кажіть правду в таких рамках, щоб дитина почувалась захищеною, подалі від реальної небезпеки.
Наприклад: “Я завжди намагатимусь захистити тебе. Але люди різні. Є серед них і погані. Тому я не хочу, щоб ти відходив від мене у магазині, бо діток погані люди можуть забрати від мами з татом. Я тут, щоб тебе захистити, але якщо ти далеко відійдеш, я не зможу цього зробити”.
Поясніть, що викрадення дітей трапляються дуже рідко, щоб дитину не налякати.
Обережно підбирайте слова, тон та звертайте увагу на жести.
“Ти найкращий художник! Неймовірний малюнок!”
Не вихваляйте дитину нещиро.
Вірите чи ні, малята не такі довірливі, як вам здається.
Ви можете вибрати тон голосу, мову тіла, але дитина все одно відчує нещирість.
Краще похваліть її креативність і старання – виберіть те, чим дійсно захоплюєтесь у своєму малюку.
“Я не знаю, що сталося з твоїм малюнком, який ми поклали у…”
Ви знаєте! Ви викинули його.
Ви не можете зберігати вдома кожен предмет мистецтва вашого малюка хоча б тому, що немає стільки місця.
Найкращий вихід з ситуації – поясніть це дитині.
Покажіть їй місце, де зберігаєте найкращі роботи. Коробку, наприклад.
Малюк може класти туди речі, якщо хоче впевнитись, що вони ніде не загубляться.
Якщо коробка заповнюється, час перебрати усі роботи і вибрати найкращі.
Запитати дитину, що вона хоче залишити, а що їй більше не подобається.
Це дасть малюку відповідальність за свої твори і зробить вас чесними батьками.
Всі фото: Depositphotos
Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини
