Загинув через 3 місяці після весілля: на Хмельниччині попрощалися із воїном Сергієм Гончаруком

961

Під Бахмутом загинув 41-річний військовий Сергій Гончарук. Він потрапив під мінометний вогонь біля села Кліщіївка, коли виконував бойове завдання.

Із загиблим героєм попрощалися у рідному селищі на Хмельниччині. У нього залишилися мама, вітчим і дружина, з якою вони зіграли весілля лише за три місяці до загибелі, передає 24 канал.

Додамо, що Сергій став другим мешканцем селища Стара Синява Хмельницької області, який віддав життя за Україну.

На фронт хотів піти ще 2014 року

Про те, що він іде добровольцем на фронт, Сергій матері не повідомив. Вона дізналася про це, вже коли він їхав до Львова.

Зателефонувала його дівчина, з якою він зустрічався вже 4 роки, та сказала, що Сергій пішов добровольцем. Вважав, що оскільки він чоловік, то повинен захищати свою батьківщину. Ні в кого дозволу він не питав,
– розповіла мама загиблого героя Ніна.

На фронт Сергій хотів іти ще у 2014 році. Однак тоді він переніс операцію на хребті, отримав групу інвалідності. Цього разу у 2022 році про свої проблеми зі спиною він нікому не сказав.

Сергій нічого не розповідав рідним

Спочатку Сергій перебував на тренувальному полігоні і звідти дзвонив рідним щодня. Проте, коли його відправили на фронт, він повідомив мамі, що зможе дзвонити рідше, може не бути на зв’язку протягом трьох днів. Під час цього періоду він знаходився на бойовому завданні.

“Востаннє ми з ним говорили 17 січня, за два дні до загибелі. Нічого особливого, у нього завжди все було добре. Мені він нічого особливо не розповідав, я навіть не знала, що він під Бахмутом”, – додала мати бійця.

У жовтні минулого року Сергій приїздив на відпустку і розповів про своє рішення одружитися зі своєю дівчиною Віталіною. Вони влаштували весілля, хоча Сергій так і не побачив фотографії.

Він ні Віталіні, ні мені теж нічого не розповідав, беріг усіх. Уже після його загибелі я розпитала його товаришів по службі. З’ясувала, що спочатку вони воювали в Миколаївській області, звільняли село Снігурівка. Потім їх перекинули під Херсон, там ворог був буквально через річку від них. А вже наприкінці листопада їхня бригада опинилася під Бахмутом, – розповіла теща Сергія Людмила Леонідівна.

Сергій був великим прихильником спорту і часто відвідував спортзал. Він ніколи не курив і не пив, дотримувався правильного харчування та часто ходив пішки. Рідні люди говорили, що він був надзвичайно комунікабельним та мав багато друзів. Сергій завжди був готовий допомогти іншим, особливо своїм побратимам. Якщо комусь з них ставалися проблеми, Сергій міг поговорити з командиром та вирішити все.

Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини