Мабуть кожен львів’янин хоча б раз на день проходить повз ці загадкові символи на будинках міста. Червоні та сині, облуплені та сучасні, розташовані на рівні очей літери “H” та “Z” ховають вони від непосвячених свої глибокі таємниці.
Зрештою, вони розвішані майже на кожній вулиці, котру забудовували до Другої світової війни. Проте мало хто знає, що з ними робити й чому їх повісили.
А почалося все ще за часи “бабусі Австрії”. Попри загальну думку про ідеально чистий Львів тих часів, не все виглядало так ароматно і гламурно. Бувало, що всю вулицю вкривало сміття або товстий шар багнюки. А що робити, якщо в тому болоті загубиться щось важливе? От, наприклад, приїхали пожежники гасити пожежу, а через болото після дощу не можуть знайти гідрант?
Раціональні та розважливі австріяки вирішили мудро – поставити вказівники на гідранти (Н) і, заодно, на люки зв’язку (Z).
Користатися з них дуже просто, зараз продемонструємо на прикладі. Найвища маленька тризначна цифра – порядковий номер чи то будинку, чи то гідранту, чи то таблички (правдоподібно, вівся реєстр, але достеменно нічого мені про це невідомо).
Число над літерою – діаметр труби. Числа зліва чи справа – відступ у метрах у відповідну сторону до гідранта. Нижня цифра – відповідно, відступ від будинку до гідранта.
Що ж ми маємо тепер? Як вирішують цю проблему теперішні мешканці Львова, за 90 років після прощання з Австро-Угорською монархією та Найяснішим Цісарем?
Якщо австріяки мали натхнення для кожного окремого випадку виплавляти окрему табличку, то у наш час оптико-волокна та штучного інтелекту у комунальних служб на такі дрібниці часу, напевне, не вистачає і інформацію малюють. Добре, якщо ще в межах відведених для цього табличок.
Але так як завжди після ночі настає світанок, так і у Львові взялися за відновлення доброї справи.
Приблизно з літа 2010 року по місту можна все частіше зустріти ось такі – щоправда, пластикові – кирилізовані таблички для гідрантів.
Можливо, з часом, у місті з’являться аналоги і для “телефонних” люків. Хочеться сподіватись тавірити в краще.
Автор: Ористарх БАНДРУК | Фотографії Старого Львова