Накипіло … Історія невідомої, але порядної людини
Живу за кордоном. Вряди-годи приїхали з чоловіком в гості до моєї мами. Я зібрала близьку рідню на пікнік із шашликом. Вирішили піти в місце недалеко від маминого будинку – красива галявина з озером і невеликим ліском. Все дитинство і юність я любила гуляти там серед ароматних трав і польових квітів, купатися в озері.
Прийшли на місце.
Польові трави перетворилися в жорсткий високий бур’ян, багато місць випалені або закидані пластиковим сміттям. Я була так розчарована!
Ми ледь знайшли більш-менш чисту галявину біля озера, прибрали сміття та недопалки, щоб можна було сісти, розвели вогонь в мангалі. Шашлик вийшов смачний, але вигляд моєї улюбленої галявини мене пригнічував – все таке брудне, жалюгідне… Озеро – і то помутніло.
Зайти в нього поплавати я не ризикнула. З самого початку я наказала рідним не кидати сміття в траву і кущі, а збирати в спеціальний пакет. Сама перевірила, щоб після нас нічого не залишилося. Дуже вже шкода мені було галявинки. І я голосно обурювалася, як можна так забруднити місце, де самі ж і відпочивають. На виході з галявини в ста метрах є сміттєві баки – невже так важко туди донести?
Коли ми вже збиралися йти, я виявила, що пакета зі сміттям ні у кого в руках немає. Я стала питати, у кого він. І мама від мене відмахнулася – мовляв, ми вже викинули …
Я здивувалася:
– Як викинули, куди?
– Туди, в очерети. А що, ми крайні? Всі там кидають!
Я дуже сильно стримувалася, щоб не вилаятися. Дістати сміття звідти було вже неможливо – він застряг в очереті над урвищем.
Я усвідомила велику істину: вони заслуговують того, як вони живуть. Вони заслуговують на потрісканий асфальт, ліхтарі без ламп, брудні вулиці, смердючі річки, злочинний уряд, жебрацькі зарплати і пенсії. Їм самим чхати на себе, так чому б уряду не чхати на них? Вони самі себе не поважають – хто буде їх поважати у відповідь? Це не уряд смітить на вулицях і трощить дитячі майданчики. Це не президент краде лампочки і дроти. Я більше не вірю вашим скаргам. Земляки, ви самі собі створили пекло, і вам в ньому жити.
Змінюйтеся самі, тоді вимагайте іншого ставлення до вас.
Джерело: fit4brain.com