Вівсяне печиво, з мармолядою, бананом і бакаліями від Пані Стефи

1664

Дуже смачне печиво без борошна, зате з мармолядою замість цукру.

Мені здається, що всі люблять вівсяне печиво. А як хтось не любить – то просто ще не пробував смачного. Бо що може бути ліпшим за вівсяне печивко з теплим молоком? А пекти його взагалі саме задоволення!

Я недавно писала про те, що галицька кухня є дуже ощадною, харчів викидати не вільно, бо то гріх. І цей перепис – добрий тому приклад і спосіб як використати мармоляду, котра просто так вже не смакує, ну і ще бонус – цукру не додаємо.

250 грам “миттєвих” вівсяних пластівців. Я беру не дуже дрібні, бо мені подобається фактура
3 ст ложки вівсяних висівок
шклянка мармоляди *
2 ст. л. масла
2 банани
трохи родзинок і волоських горіхів **
по неповній чайній ложечці цинамону і порошку до печеня

Отож, печімо! –

Масло розтопити на пательні, вимкнути газ, і лопаткою втерти пластівці з маслом- без фанатизму, просто щоб схопити все масло.

Банани розмняцькати виделкою, так щоб трохи лишилася структура.
Родзинки запарити окропом, горіхи посікти.
В мисці вимішати пластівці, висівки, мармоляду, бакалії, бананове пюре, цинамон і порошок до печеня. Суміш досить густа. Залишити хв на 20.

Тим часом розігріти руру до 180 градусів, деко вистелити пергаментом, легко змазати його олійкою. В мене був якийсь хитрий пергамент, який пишуть, що його змащувати не треба. Брешуть! – треба.

Вологими руками виробити печивка, розкласти не надто щільно на деко і спекти. Коли робите печивка, то пильнуйте щоб на “денці” не було родзинок, бо горять. Печуться десь хв 20.

Мате на увазі – це не є сухе вівсяне печиво. Воно м’яке, але не липке, смачне, пахуче і найкраще коли добре вистигне.

* примітка про мармоляду – в мене це минулорічна, з фіґів і миґдалю, тому в печивках ще видно миґдали. Думаю сюди підійде будь яка мармоляда, тільки не дуже рідка. Ну і якщо мармоляда, скажімо, з малини, то буде чути кісточки. Але хто б то малину в печиво переводив? 😉

** примітка про бакалії – я взяла горішки і родзинки. але думаю сюди смакуватимуть і цукати, і тертий кокос, і насіння гарбузове чи соняшникове… або, скажімо, чоколядові крихти, чи сезам. Одним словом, на ваш смак.

Джерело: Пані Стефа

Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини