“Воістину воскрес!” – буде чутися звідусіль у відповідь, і незнайомі люди в цю мить стають добрими знайомими і хорошими друзями. Мить єднання, мить відкритих воріт до неба, мить, коли приходить найчіткіше усвідомлення того, що ти на цій землі – людина, подоба Божа, найвище на землі створіння, і що твоє життя – таки вічне, бо це щойно довів Христос, відкривши земній людині ворота до небес.
Воскресіння Христове – головне церковне свято, найперше з 12 найважливіших свят, особлива врочистість. Цьогоріч воно відзначається 8 квітня і вважається раннім.
Велика ніч очікування Дива
У народі її щиро вважають чарівною, чудодійною, особливою, і не важливо, наскільки хто посвячений у церковні традиції. Намагаються не спати, щоб не проспати благословення, не вимикають світло, щоб не пропустити Світлу вість. Це – поглиблене очікування великодньої радості. Особливо це відчутно, коли ніч починає набувати перших ознак світанку і навколо храму тісними рядами розміщуються віряни з кошиками, приготовленими до освячення. Це і паски, і писанки, крашанки, ковбаса, шинка, сало, масло, сіль.
У суботу ввечері читаються святі книги, Великодня Служба Божа триває всю ніч, а вже опівночі починається Свято Христового Воскресіння. Тоді, подібно до жінок-мироносиць, які прийшли до Гробу Господнього, миряни тричі обійдуть під урочисті звуки дзвонів храм, зупинившись перед його зачиненими дверима, ніби перед запечатаним Божим гробом.
І під перший радісний ранковий тропар “Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав, і тим, що в гробах життя дарував!” почнеться ранкова найсвятковіша за всі свята утреня. І святий отець хрестом відкриє двері храму, сповіщаючи, що Христос відкрив нам ворота до неба, і винесуть плащаницю, і з цього моменту на вітання священика “Христос Воскрес!” миряни вітатимуться “Воістину Воскрес!”, і це вітання буде звучати 40 днів, аж до Вознесіння Христового.
Події Всеношної дуже символічні. Саме на Великдень у перші століття після Різдва Христового приймали Таїнство хрещення і миропомазання, упродовж Світлого тижня лишаючись у білому вбранні, яке символізувало даровану Господом чистоту. Тому, ідучи до церкви, вбираються у світлий одяг, новий, вважаючи, що “Хоч і лихацька сорочка, але на Великдень вона завжди біленька“.
Коли сорочка спадає з плечей
Колись бабуся розповідала нам, малим, що на Всеношній правиться так, що аж “сорочка з плечей спадає”, маючи на увазі особливу врочистість і піднесення. За відчуттями це так і є – Великодня ніч особлива, настрій від неї передати неможливо. Тому кожен мирянин у суботу, заздалегідь зібравши великодній кошик, іде до Божого храму. Дехто – на світанку, це також не нівелюватиме велич свята, головне – іти усвідомлено, розуміючи суть свята, своєї ролі в ньому, таїнства харчів, які освячуються. Так церква благословляє віруючих після тривалого посту знову вживати “скоромне”, себто їсти непісні страви. Щедрий великодній стіл – символ небесної радості та символ вечері Господньої.
Основний посил Великодньої радості читається у Пасхальній проповіді святителя Іоана Золотоустого, яка цієї ночі звучить у кожному храмі: “Воскрес Христос, і пекло знищено… Воскрес Христос, і життя торжествує. Воскрес Христос, і немає жодного мертвого у гробі”. Відтепер для людей відчинені двері Царства небесного, і це – найбільший тріумф людини.
За святковим столом родина збирається, відразу повернувшись з церкви. Намагаються приїздити звідусіль до батьків, до найрідніших. Кожна родина має свої звичаї, які йдуть від діда-прадіда, у кожної родини свої святкові історії. Світлий день Великодня зміцнює їхні корені, занотовує історії для нащадків, об’єднує родину, а відтак – країну. А звичаї – вони в кожного різні, у кожного мають право на життя. “По вірі вашій та й буде вам!” – говориться у церковних літописах.
У що ми віримо святкового ранку
- Почати святковий сніданок цього ранку з освяченого яйця – символу нового життя у Христі.
- Милосердно поділитися з ближніми та тими, хто потребує, частиною освяченого з великоднього кошика, таким чином поділившись не просто їжею, а радістю Воскресіння Христового, надією на життя вічне.
- Дівчата вмиваються водою, у яку кладуть освячені крашанки, щоб бути ще вродливішими, “як та крашанка”.
- Господарі дають окраєчок освяченого хліба худобі – на приплід і на здоров”я худоби.
- У гості цього дня не ходять, щоб весь рік родина була разом.
- Жінки снідають стоячи – щоб бути здоровою і моторною.
- Діти влаштовують “змагання крашанок”: б’ються ними, стискаючи у руці – у кого крашанка цілою залишиться, у того “голова мудріша”.
- Дівчата дарують крашанку парубку, який сподобався. Можна придумати, як це зробити, або ж просто пригостити. У цьому є певна магія: кажуть, так можна причарувати хлопця, який сподобався.
- Після сніданку йдуть на цвинтар, щоб сповістити й померлих, що Христос воскрес.
- А під вечір розпочиналися дитячі й молодіжні хороводи з веснянками та гаївками; обмінювалися писанками і крашанками, у яких домінує червоний колір – нагадування про кров Ісуса Христа.
Історія Світлого Воскресіння
У традиціях Великодня переплелися як християнські, так ще й язичницькі звичаї. Звичай на Великдень розпочинати святкування яйцем побутує в Україні здавна, адже відомо, що яйце символізує зародження нового життя. У християнстві яйце – символ Христового Воскресіння, бо як із мертвої шкаралупи яйця народжується нове життя, так і Христос вийшов із гробу до Нового Життя.
Паска – круглий хліб, випечений на славу Сонця у язичників, у християн – символ хліба духовного, символ Тіла Христового. “Він Сам Своїм Тілом підняв наші гріхи на дерево, щоб ми, вмерши для гріхів, жили для праведності” – пишуть святі книги.
Ісус Христос метафорично називає Себе хлібом Божим: “Я хліб життя!»; «Я – хліб, що зійшов з неба»; «Цей же – хліб, що сходить із неба»; «Я – хліб живий, що зійшов з неба; якщо хто буде їсти цей хліб, житиме вічно. Хліб, який Я дам, – це Моє Тіло, [яке Я віддам] для життя світу!»; «Це є хліб, що зійшов із неба» (Івана 6:33, 35, 41, 50, 51, 58).
В Україні святкувати Великдень як Воскресіння Христа почали ще наприкінці першого тисячоліття, із запровадженням християнства. Ці обидва свята збігалися у часі (у язичників – весна, рівнодення) і мали однакове значення – перемогу життя над смертю. З роками чужорідне свято стало частиною місцевої культури, деякі звичаї церква адаптувала під християнські, приміром гаївки, забави, дарування писанок та крашанок.
Син Божий, за біблійним сюжетом, воскрес рано-вранці, й Воскресіння супроводжувалося великим землетрусом – янгол небесний відвалив камінь від дверей гробу Господнього. На світанку жінки-мироносиці прийшли до гробу з пахучими оліями, аби за звичаєм намастити ними тіло Ісуса, але побачили відвалений камінь і порожню труну. Янгол і сповістив їм про Воскресіння Господнє.
Напевне, ще з язичництва прийшов до нас звичай поливаних понеділка і вівторка. У понеділок хлопці обливають водою дівчат, накликаючи жаданий дощ на ниви, або ж беруть відкуп тими ж крашанками та писанками. У вівторок дівчата “зводять порахунки” з хлопцями. І також отримують жартівливий відкуп.
Великодні прикмети, повір’я
- Якщо на Великдень спить господар, то виляже пшениця, а якщо господиня – льон.
- Якщо на Великдень ясно світить сонце, то через три дні падатиме дощ.
- Якщо на Великдень дощ або хмарно, буде врожай.
- На Великдень перший раз закує зозуля.
- Де вовк на Великдень зачує дзвони, то там буде цілий рік крутитися.
Усе-таки яйце за курку старше! Великодні примовки:
- Їж Ковбаску, поки Паска.
- А яйце від курки старше, бо воно свячене.
- На Великдень обійдемося і без гречаної паски.
- Такий вдатний ґазда, що й кури крашанками несуться.
- Рохкай, пацю, рохкай, іще не Великдень.
- На Великдень: кожна дівка – маківочка, кожен хлопець – голубочок.
- Не щодня Великдень.
Господи, яка краса навколо!
Напевне, кожному великоднього ранку хочеться сказати це разом з “Христос воскрес!”. Світанки Великодня описані в безлічі книжок, зображені на безлічі картин, бо вони справді неймовірні. Сонце – не важливо, чи небо безхмарне, чи захмарене – настільки грайливе, робить такі квітучі витинанки, що хоч-не-хоч, а віритися в те, що небо для тебе точно відкрите. Дай Боже, дочекатися наступного Великодня!
Христос воскрес!
Воістину воскрес!
Джерело: espreso.tv
Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини
