Рада громадського контролю Національного антикорупційного бюро України закликала президента України Володимира Зеленського не поширювати дезінформацію про повноваження відомства.
Про це йдеться у заяві оприлюдненій на сайті РГК НАБУ у відповідь на відеозвернення Зеленського, у якому він закликав у разі будь-яких випадків корупції дзвонити у НАБУ і дав телефон відомства, – пише Громадське.
«Детективи Бюро займаються кримінальними корупційними правопорушеннями, які вчинені вищими посадовими особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та становлять загрозу національній безпеці», — пояснили у РГК.
У Раді зазначили, що через хибну інформацію про повноваження Бюро, гаряча лінія НАБУ буде перевантажена дзвінками щодо порушень, які не є у підслідності органу.
«Такі дії очільника держави можуть призвести до дестабілізації роботи Бюро та викликати шквал негативу населення у зв’язку з тим, що більшість громадян не є спеціалістами у Кримінальному процесуальному кодексі України і цілком довіряють словам президента. А отже, громадяни вимагатимуть від органу розслідування справ, які йому не підслідні», — йдеться у заяві.
У РГК нагадали, що детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 366-1, 368, 368-2, 369, 369-2, 410 Кримінального кодексу України, з урахуванням умов, визначених частиною 5 статті 216 КПК України, а саме:
1) злочин вчинено:
- Президентом України, повноваження якого припинено, народним депутатом, прем’єр-міністром, членом Кабінету Міністрів, першим заступником та заступником міністра, членом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, АМКУ, Головою Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Головою Фонду держмайна, його першим заступником та заступником, членом ЦВК, Головою НБУ, його першим заступником та заступником, членом РНБО, Секретарем РНБО, його першим заступником та заступником, Постійним Представником Президента України в АР Крим, його першим заступником та заступником, радником або помічником Президента, Голови Верховної Ради, прем’єр-міністра;
- державним службовцем, посада якого належить до категорії «А»;
- депутатом Верховної Ради АР Крим, депутатом обласної ради, міської ради міст Києва та Севастополя, посадовою особою місцевого самоврядування, посаду якої віднесено до першої та другої категорій посад;
- суддею Конституційного Суду, суддею суду загальної юрисдикції, народним засідателем або присяжним (під час виконання ними цих функцій), Головою, членами, дисциплінарними інспекторами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Головою, заступником Голови, секретарем секції Вищої ради юстиції, іншим членом Вищої ради юстиції;
- прокурорами органів прокуратури, зазначеними у пунктах 1-4, 5-11 частини першої статті 15 Закону України «Про прокуратуру»;
- особою вищого начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, органів та підрозділів цивільного захисту, вищого складу Нацполіції, посадовою особою митної служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника податкової та митної справи III рангу і вище, посадовою особою органів державної податкової служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника податкової та митної справи III рангу і вище;
- військовослужбовцем вищого офіцерського складу СЗУ, СБУ, ДПСУ, Державної спеціальної служби транспорту, Нацгвардії та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України;
- керівником суб’єкта великого підприємництва, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків;
2) розмір предмета злочину або завданої ним шкоди дорівнює або перевищує суму п’ятисот прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених законом на час вчинення злочину (960 тис. 500 з грудня 2018 року) за умови, якщо злочин вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб’єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків;
3) злочин, передбачений статтею 369, частиною першою статті 369-2 Кримінального кодексу України, вчинено щодо службової особи, визначеної у частині четвертій статті 18 Кримінального кодексу України або у пункті 1 цієї частини.
Крім того нагадуємо, що статтею 383 Кримінального кодексу України передбачена кримінальна відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину.
«Закликаємо президента розтлумачити сферу відповідальності НАБУ та вказати, що з приводу корупційних злочинів, які не входять до компетенції НАБУ, треба звертатися до Національної поліції України, Державного бюро розслідувань та Служби безпеки України», — йдеться у повідомленні.
Також у громадській Раді при НАБУ запропонували президенту розглянути питання універсальної гарячої лінії для повідомлень про корупційні правопорушення.
Додавайте "Україна Неймовірна" у свої джерела Google Новини
