Із виразною зовнішністю, ростом 196 сантиметрів і кремезною статурою – Майк Мазуркі був справжньою знахідкою для голлівудських режисерів.
Він то перетворювався на ковбоя, то ставав представником італійської мафії, або й узагалі індіанцем. Актор і сам нерідко жартував: “я частіше граю індіанців, аніж вони самі. І багато людей вважає мене індіанцем”.
Та мало хто здогадувався про його справжнє коріння: “Я українець. Українського походження”.
Справжнє ім’я Майка – Михайло Мазуркевич і народився він у Тернопільській області. Спочатку до Штатів емігрував батько, мати виїхала до нього, коли сину виповнилось 7 років. Що й казати, сім’я жила бідно і винаймала кімнату в колишньому млині.
Тим не менше хлопець ріс обдарованим. Майк став одним з найкращих випускників Манхетенського коледжу зі ступенем бакалавр мистецтва, далі вивчав право і навіть брав уроки в балетній школі. Рівень його інтелекту та начитаності завжди приголомшував тих, хто сприймав Майка за вуличного здоровилу.
Його дебют у кіно відбувся ще у 1934 році. Щоправда, йому довелось дещо змінити ім’я та прізвище, щоб вони звучали звичніше для американського глядача. Це були епізодичні ролі. Але його помітив видатний американський кінорежисер Джозеф фон Штернберг і запропонував роль у фільмі “Жорстокий Шанхай” (1941). Ця робота стала визначальною для Михайла.
Вже 1943 року Мазуркі знявся в 11(!) повнометражних фільмах. Утім, режисерів Мазуркі приваблював насамперед як виконавець ролі бандитів-мафіозі. Особливо він запам’ятався в такій ролі у фільмі популярного голлівудського режисера, українця за походженням, Едуарда Дмитрика “Вбивство, моя мила” (1944).
Успішна кінокар’єра Мазуркі 40-их років продовжилась і в 50–60-х. Йому перепадали ролі не тільки бандитів, убивць та інших негативних персонажів, а й позитивних героїв у вестернах, комедіях, потім – у серіалах, брав участь у телешоу.
Колись актор Олег Відов, який емігрував до США і знімався Голлівуді, сказав, що краще грати другорядні ролі, але у фільмах видатних, аніж зніматися у головних ролях у посередніх. В кар’єрі Мазуркі вистачало і тих і інших. За понад 50 (!) років роботи в Голлівуді він знявся в 151 фільмі, в більшості з яких (115) грав головні або помітні ролі другого плану, а в чотирьох навіть сам себе (!). Найвідомішими з кінокартин за його участі є знамениті “У джазі тільки дівчата” (в американському прокаті – “Дехто любить гарячіше” (Some Like it Hot, 1959), режисером якого був виходець з України Біллі Вайлдер (Самуїл Вільдер) та “Цей шалений, шалений, шалений, шалений світ” (1963) видатного кінорежисера Стенлі Крамера.
Грав Мазуркі й чи не з більшістю американських кінозірок. Від імен буквально мерехтить в очах! Серед актрис можна назвати Мерилін Монро, Марлен Дітріх, Ширлі МакЛейн, Джоді Фостер, Мішель Пфайфер, Мадонну, Елізабет Скотт (до речі, теж українка), Енн Бакстер (дружина актора Джона Годяка), серед акторів – Фернандель, Спенсер Трейсі, Джекі Куган (грав ще дитиною в фільмі Чарлі Чапліна “Малюк”), Джек Лемон, Тоні Кертіс, Аль Пачино, Курт Рассел, Гаррісон Форд, Дастін Хоффман, Брюс Лі, Девід Нівен (Великобританія) та ін.
До самої смерті (9.12.1990) він грав у фільмах і брав участь у спортивних змаганнях з боротьби (як суддя). Відносно непогано складалося й особисте життя: у шлюбі з Жанет Брігс він мав двох дітей, але врешті подружжя розлучилося.
Помер Мазуркі (Михайло Мазуркевич) у Каліфорнії і був похований у місті Глендейл. Не забули його й після смерті. Так, у 2005 р. йому було присуджено Державну премію з боротьби, а найкращі фільми з його участю регулярно йдуть на екранах світу…
Джерело: uamodna, 24 Канал та ktm.ukma.edu.ua