Після першої світової війни, коли всі оговтувались від пережитого, Соня Делоне наповнювала сірі міста кольорами. Одеситка, яка навчалась у провідних мистецьких школах Європи та входила до кіл паризької богеми, свій шлях у мистецтві віднайшла завдяки ковдрі, яку пошила з різнокольорових клаптиків сину. Сьогодні за її мотивами працюють найвідоміші кутюр’є світу – такі як Dolce & Gabbana та Dior – пише 24 канал
Під час декрету Соня вирішила пошити тепле покривало для свого первістка.
Аби сину було цікавіше його розглядати, використала кольорові клаптики тканини. Ця ковдра стала переломним моментом у її творчій кар’єрі.
В одну мить Соня усвідомила, що картини можна малювати не лише на полотнах, але й на одязі. Минуло понад сто років з моменту її перших експериментів, а кутюр’є і досі використовують її геометричні принти у своїх колекціях.
Відео: такою рекомендували зустрічати весну 2015 року дизайнери з Dsquared2
Відео: показ Dolce & Gabbana 2017 року
Відео: так Dior пропонують одягатись восени 2019 року, дизайнери навіть не приховують, що звертались до робіт одеситки
Відео: Missoni теж підготував окрему колекцію, де використав роботи авангардистів, Соні Делоне зокрема
Модні блогери без зайвих труднощів назвуть вам ще десятки інших дизайнерів, які звертались до творчості Делоне. Справа в тому, що вона створила стільки принтів і стільки ескізів, що не страшно когось повторити.
Яскраві візерунки, якими тепер нікого й не здивуєш, у 20-х роках минулого століття виглядали аж надто незвично. Спочатку чудернацькі сукні носила хіба сама Соня. Та незабаром замовлення почали надходити від голлівудських акторок та світських дам, які радо додавали своєму образу епатажності.
Соня Делоне
1925 року журнал Vogue виходить з її ескізом на обкладинці і це було справжнім визнанням. У Європі зароджується рух емансипації, жінки не бажають носити вузькі спідниці, набридає бісер і пір’я, тож у мінімалістичних пальто та сукнях прямого крою бачать свободу. Це одяг, у якому зручно танцювати, подорожувати чи ходити на довгі прогулянки. Він зручний, теплий і практичний.
Журнал Vogue вийшов з ескізом Соні
У 60-х Делоне стала однією з найвпливовіших жінок у модній індустрії. Будинки моди Yves Saint Laurent та Missoni зізнавалися, що українка була їхнім натхненням. У Франції її настільки любили, що організували в Луврі прижиттєву виставку. Соня стала першою жінкою, яка удостоїлась такої честі від культового музею.
У своїх спогадах художниця часто зізнавалася, що її любов до яскравих кольорів бере початок зі спогадів дитинства.
Це фарби мого дитинства, фарби України. Спогади про сільське весілля із сукнями в червоних і зелених тонах та кольоровими стрічками,
– розповіла Соня.
Цікаві факти із біографії Соні Делоне
Мистецтво з дитинства
Соня народилася в Одесі, яка тоді входила до Російської імперії. Її батьки рано померли, тож дівчинку виховував дядько по матері. Він мав адвокатську практику, і тому, переїхавши до Санкт-Петербургу, зміг забезпечити гарну освіту Соні. А під час шкільних канікул дівчинка навіть мала змогу подорожувати Європою. Саме тоді вона почала відвідувати музеї Франції, Німеччини, Італії.
Уважний вчитель
Під час навчання в Гімназії Соня відрізнялась аналітичним розумом, рідні в ній бачили майбутнього математика. Але одного разу вчитель креслення помітила в дівчинці незвичне сприйняття навколишнього світу та вміння гарно малювати. Саме це вчитель домігся, аби Соня вчилася у художніх школах.
Елітні академії в Європі – занадто критичні
В 20 років Соня поїхала в Європу і оселилась в Парижі. Навчається у студіях, входить до кола радикальної французької молоді, знайомиться з колекціонерами. Навчалась вона в елітній академії Ла Палетт, хоча й постійно була невдоволена викладанням, називала його занадто “критичним”. Вона проводила більше часу не в академії, а в галереях навколо Парижа. Її роботи того періоду написано під впливом пост-імпресіоністичного мистецтва ван Гога, Поля Гогена та Анрі Руссо, а також фовізму Анрі Матісса та Андре Дерена.
Шлюб за розрахунком та справжнє кохання
Коли Соні було 23, вона вперше вийшла заміж за колекціонера та критика Вільгельма Уде. Побутує думка, що це був шлюб за розрахунком, адже він був гомосексуалістом, а дружина йому була потрібна для публічного виправдання. Соня ж користувалась цим, отримуючи доступ до виставок через галерею Уде. За рік часу після першого одруження вона познайомилася з молодим талановитим абстракціоністом Робером Делоне. Другий шлюб виявився справжнім, міцним і напрочуд плідним.
Відданість чоловіку і власному шляху
Попри переїзди та фінансову скруту, пара працювала і розвивала себе. Після смерті чоловіка Соня продовжувала свою справу і стала відомою. Пам’ять про своє кохання намагалась увічнити, публікуючи його теоретичні праці.
У 1975 році Соню нагородили вищою нагородою Франції — орденом Почесного Легіону. Навіть у 93 роки Делоне залишалася наставницею для молоді, а ще – дуже живою та демократичною, завжди готовою до розмови. Вона також була кавалером Мистецтв та Літератури. Померла Соня Делоне у віці 94 років у Парижі.
Соню та Роберта Делоне вважають засновниками “симультанізму” – концепції відображення мистецтва колористичними коловими формами. Роберт був практиком, а от Соня пояснювала свою творчість. Вона наголошувала, що її роботи створювалися під враженням від української культури.